“Футболіст вдарив по м’ячу з правої ноги” – дуже дивний вираз, яким зловживають наші коментатори.
Ніхто ж не додумається сказати “удар з голови”. Кажуть “удар головою”. Правильно? Правильно.
“Удар з ноги” можна використати хіба у випадку, коли м’яч прикріплений до іншої ноги: “Це був удар Роналду по м’ячу з правої ноги Мессі”. Або, можливо, є такий вид артилерії – “нога”, – з якої можна завдати удару по ворогу.
То як правильно: удар з ноги чи удар ногою? У звичайній футбольній ситуації удари здійснюються ногою (головою, рукою). Це ж просто. І грамотно. Удар ногою. Спробуйте сказати це вголос. Виходить? А от у наших спортивних коментаторів часто не виходить.
Як і у випадку, коли неправильно кажуть про площину воріт, “удар з ноги” – це ще одна причина для роздратування під час перегляду футбольних матчів.
Очевидно, що українські коментатори натреновані російськими трансляціями, де їх колеги постійно використовують мовний штамп “удар с ноги”. Ну там хоч цю ситуацію можна зрозуміти, бо культура гопників має неабияку популярність від низів аж до верхівки держави. І “прописати з ноги” – це норма. Ну, а ми чого цей культурний бур’ян тягнемо до рота?
Кажуть, що вислів “удар з ноги” походить ще з радянських часів, коли в спортзалах самостійно вивчали східні єдиноборства (була така мода) за англомовними “копірками”, а вираз “hit with the leg” так і перекладали – з прийменником “з”. Потім це перекинулось на підворіття, і використовувалось під час вуличних “розборок”, а згодом цей сленг чомусь прижився у футбольних коментаторів.
Використовуючи “удар з ноги”, ми не лише робимо помилку, а й демонструємо вторинність перед ворожою культурою.
Не мучте Мессі – бийте по м’ячу ногою!
Застереження: цей текст не є професійною мовознавчою експертизою. Автор керується лише правилами логіки та любов’ю до української мови і футболу.
