Voyagers (2021) Покоління Вояджер – відгук, враження

Покоління Вояджер – фантастика з неоднозначними враженнями. Могло бути і краще, але ж могло бути і набагато гірше, як ми звикли. Технічна достовірність плазує десь біля плінтуса, хоча дивитись кіно було цікаво.

По сюжету, в 2063 році Земля настільки стає непридатною для життя, що людство починає шукати собі іншу планету для засирання. Щоб відправити першу партію розвідників в космічні нетрі, спочатку вирішують виростити спеціалістів з пробірки. Для цього зводять між собою сперматозоїди та яйцеклітини від батьків з певними успіхами в науках. Це щось більше схоже на євгеніку, яку практикували нацисти, і навряд чи має під собою хоч якусь правдоподібну основу. Типу, давайте схрестимо двох нобелівських лауреатів і отримаємо ще одного. Сміх.

Цю команду, яку дресирували в ізоляції від світу, мали відправити в далеку космічну дорогу на 86 років. А до обраної планети прибули би притомними тільки аж онуки астронавтів. Напевно, ситуація на Землі не була вже аж такою критичною, якщо можна було чекати на звістку від розвідників більше 100 років загалом. Та й взагалі – для чого шукати іншу планету, якщо людство, як ми бачимо, в стані організувати автономне і необмежене в часі проживання великої кількості людей в замкненому просторі? Що заважає це зробити на Землі чи на Марсі? А?!

Ну от… І щоб вирушити у подорож раніше запланованого (там же кожна секунда на рахунку, ага), їх наставник видав геніальну ідею. Він запропонував взяти в корабель себе – щоб наглядати за юними геніями на початках (а що, так можна було?). Так і порішили. Ну бо 100 років це не 105, однозначно – це все рішає.
І от в космосі летить 30 статевозрілих молодих особин і один Колін Фаррелл “бровки-доміком”.

Звичайно, у наставника, досвідченого мужика, протягом багатьох років  тісного спілкування не могло виникнути нічого такого з альфа-самицею команди. Як ви могли подумати? Лише ділові та дружні відносини!
Треба визнати, у випадку з цією акторкою – донькою Джонні Деппа та Ванесси Параді – євгеніка таки спрацювала: симпатична Лілі-Роуз Депп виглядала цілком достойно і цікаво в своїй ролі.

А все пішло до дідька, коли члени екіпажу виявили, що їм в кисіль підсипають бром (ну типу того), щоб вони були хоч трохи спокійнішими і керованими. Ну і пішло-поїхало – не всім хотілося мати з Лілі-Роуз лише ділові та дружні стосунки (та й не тільки з нею), почалися конфлікти, пристрасті – оце от все, що у звичайних людей буває (навіть серед деяких нобелівських лауреатів)… Словом, місія опинилась під загрозою фіаско.

Чи вдалося експедиції вирішити усі проблеми і добутися до райської планети? Чи, бува, не втрутились у події чужопланетяни? Дивіться!

Не скажу, що всі ролі прописані психологічно правильно і кастинг був вдалий. Багато було незрозумілого і нереального, але ситуацію “мавпа з гранатою” передали яскраво.