Огляд фільму “Любов і монстри”

2199

Love and Monsters (2020) – кумедна симпатична постапокаліптична фантастика з великим нереалізованим потенціалом. Від enter.lviv.ua – міцна четвірка.

То що там з коханням і монстрами?
Монстри зроблені якісно. Одразу видно, що їх зліпили не зі стандартного голлівудського набору 3D-моделей позаминулих десятиліть. Вони прикольні, добре анімовані і вдало вписані в кадр. Їх було показано не так вже й багато, але це, скорше, плюс, ніж мінус – комп’ютерна графіка не повинна ставати головною складовою стрічки.

монстр-слимак

Сама історія – не без ідіотизмів, але, зважаючи на певну комедійну складову, сприймається добре. Розвиток подій динамічний, не дає нудьгувати.
За сюжетом, людство розбомбило в космосі небезпечний для нашої планети астероїд, але якась хімія після вибухів потрапляє на Землю, де сприяє монстромутаціям усіляких примітивних організмів. Люди при цьому не стали монстрами, як це не дивно.
Всі, хто вижив, сконцентрувались в невеличких поселеннях (переважно, підземних) і намагаються якось давати собі раду.
Так от, один дуже невпевнений в собі хлопець, якого всі вважають нездатним постояти за себе, раптом через сім років чергувань на кухні вирішує покинути осідле місце і знайти свою дівчину, з якою колись зустрічався. Для цього він виходить з бункеру свого поселення на поверхню і розпочинає небезпечну подорож.

монстр-жаба

Головний герой показаний супер-невпевненим підлітком. Таких персонажів, до речі, дуже любить французьке кіно, як, наприклад, в “Перекладачах“. Він нічого не може вирішити, він постійно страждає, про щось мріє і думає про дурниці. Він не може нормально спілкуватись, а переважно затинається, бекає, мекає і оукає. Але, коли з’являється якась небезпечна чи стресова ситуація, то якимсь дивним чином (щоб не сказати чудом) цей невдаха виживає, долає всі перепони і навіть отримує свою хвилину слави, допомагаючи іншим.
І якщо у старому класичному кіні при цьому герой внутрішньо перероджується, здолавши свої слабкості та недоліки, то в сучасних фільмах він так і залишається телепнем.
Це трохи дратує, особливо, якщо актор, який грає таку роль, не харизматичний. В даному випадку, Ділан О’Браєн з кожною хвилиною дратував все більше і більше. Дратував своїми зовнішніми та акторськими даними, мімікою, рухами… і навіть причуханом, який мені чомусь нагадував перуку Кобзона. Найкраще йому вдавалося зіграти ступор і втрату свідомості.

Ділан О'Браєн

Вважаю найбільшою невдачею фільму “Любов і монстри” саме кастинг. З усіх акторів найемоційніше зіграла маленька дівчинка – Аріана Грінблатт. Ну і песик теж був переконливим у ролі песика.

дівчина і пес

Дуже не вистачало фільму самоіронії. Такої, як у нових фільмах Джуманджі. Тоді було б і веселіше, і не так давались би взнаки кострубатості у перебігу певних подій.
Деяким моментам не вистачало логічного довершення. Чому головний герой, наприклад, не нагодував песика, щоб пояснити глядачам несподівану прив’язаність тварини? Загалом, як можна було весь фінал зав’язати на боротьбі за їжу, а весь фільм перед цим тему продуктового дефіциту майже зовсім уникати?
Чому забули про кришталеву люстру, яку сім’я хлопця чомусь так дбайливо рятувала при втечі? Те саме з червоною сукнею, яку оберігав пес.
Чому так мало (і так поспіхом) приділили уваги любовним стосункам героїв? Фільм же називається “Любов і монстри”, а не “Монстри і ступор”.
Словом, недоліків багато. Але фільм, попри те, досить милий і цікавий.
Рекомендую подивитись.

монстр-краб

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Впишіть своє ім'я