Інжирний персик

В магазині зустрів таке чудо, яке продавці обізвали “інжир-персик”, очевидно вважаючи його гібридом (що неможливо). Насправді, як виявилось, це один з сортів персика. Називають його “інжирний персик” або “китайський персик”.
У 19-му столітті його завезли в Америку з Азії, де він дістав кілька назв: “donut peach” – тобто, персик-пончик, “flat peach” – плаский персик і “saturn peach” – тут зрозуміло. Плоди інжирного персика дійсно пласкі, невеличкі. Кісточка взагалі маленька, порівняно з тими персиками, до яких ми звикли.

В Америці популярність китайського персика пройшла, бо він виявився дуже ніжним і погано переносив удари при транспортуванні. Зараз його вирощують в Іспанії, на Близькому сході, в Закавказзі, а також вже і у нашому Криму.

На смак інжирний персик виявився, як Орбіт-персик – тобто, нічого незвичного, надзвичайного я не відчув. В міру солодкий, в міру соковитий, з м’якою шкіркою – просто звичайний, хороший персик, але з дивними формами.
Чи його маленька кісточка при цьому дає краще співвідношення м’якоті до сміття, важко сказати – можливо, не сильно, але зважаючи на ціну, то економії при купівлі інжирного персика ви не досягнете.

Ще відмічають одну позитивну рису приплюснутого персика – його плід однаково м’який між шкіркою та кісточкою, тоді як у звичайного персика біля кісточки є затвердіння.