Фільм “Гравітація” (Gravity, 2013)

1646

Я не раджу дивитись фільм “Гравітація“, якщо ви не встигли це зробити у кінотеатрі. Тепер мало шансів подивитись його у форматі IMAX 3D. Але лише тому.
Основні претензії деяких глядачів до “Гравітації” – це ляпи щодо дії фізичних законів. Мовляв, в невагомості сльози не течуть, волосся має куйовдитись, не можна стрибати по орбітах тощо. Кгм… Та вам в планетарій, академіки! Дивіться лише документальні фільми, якщо не розумієте, що таке видовищне кіно. Мені ці недоліки око зовсім не муляли, бо кіно виявилось цікавим та захоплюючим, і не було бажання відволікатись на аналіз достовірності. Наприклад, Джон Картер лише дратував тим, як там ґвалтували фантазію. А фантазія Гравітації гармонійно породжувала резонанс в уяві.

Одна більш-менш аргументована претензія щодо того, що герой Клуні чомусь починає віддалятись, коли від’єднується від тросу, пояснюється тим, що у зв’язці з героїнею Буллок він обертався на стропах, а не просто, так би мовити, “висів”.

GRAVITY

У сюжеті задіяні, фактично, лише двоє персонажів. На орбіті Землі сталася глобальна аварія, внаслідок якої астронавтам, що вижили, доводиться бомжувати серед уламків космічних станцій. Їм вкрай важливо не загубитись в Космосі і якнайскорше знайти шлях додому.

Ось тут 3D і розкрилось на всю потужність. Якщо добряче вжитись у роль, то стає моторошно від уяви безодні, що оточує людину. І яка ж величезна відстань до  її звичного місцеперебування – на поверхні отої кульки. Людина може стати зовсім безпорадною, якщо виявляється, що в неї невеликий вибір: або згоріти в падінні на планету, або назавжди залишитись космічним об’єктом.

Катастрофа на орбіті перегукується з катастрофою, яку переживає людина в душі. Тоді більш зрозумілою стає роль тонесенької рятівної ниточки – надії, за яку слід хапатись тому, хто розуміє, що панікувати і здаватись ніколи не можна.

Візуальні ефекти не просто шикарні і доречні, а являються невід’ємною, органічною частиною Гравітації. Мені здається, 3д-ефект тут надає фільму особливо неповторного смаку, як якась специфічна приправа в екзотичній страві. Без нього – не те… нема того відчуття невагомості і прохолоди у нутрі.

Звук теж гармонійно доповнює відеоряд і прекрасно передає атмосферу безатмосферного Космосу. Дуже специфічний звук – як у Початку (Крістофера Нолана).

І хіба треба щось казати про якість акторської гри, якщо у ролях Сандра Буллок і Джордж Клуні? Шикарні актори і шикарне виконання. І зовсім не відчувається, що топ-актори нависають усією вагою своєї персони над своїми персонажами, як в Малефісенті. У фільмі були не Буллок і Клуні, а Ковальські і Стоун.
До речі, коли стрічка ще задумувалась, на головну роль планували Анджеліну Джолі, але по грошах не вийшло. І добре – це був би провал. Здається, таки Сандра Буллок – це моя улюблена акторка, якщо не рахувати порнофільми.  😉

Дубляж, на диво, теж сподобався. Голоси підібрали вдало, і український текст не звучав надто академічно.
Словом, буду щедрим – 10 балів.

P.S.: ще гляньте, який суперський сайт для стрічки зробили:
http://gravitymovie.warnerbros.com

Якщо натиснути на Initiate spacewalk, то можна і погратися в героїв Гравітації.

4 КОМЕНТАРІ

  1. Колись давно дивився … екранку, не зачіпило зовсім :-\ мабуть требвха було йти в кінотеатр … А тепер вже запізно

  2. “Катастрофа на орбіті перегукується з катастрофою, яку переживає людина в душі” На мить задумався, якщо намилитися і воду відключили – це теж катастрофа 🙂

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Впишіть своє ім'я