Колись знайомі вегетаріанці дорікали мені, що я “їм трупи”. Я, звичайно, цим не переймався і з задоволенням поїдав підсмажені трупи різних тварин.
А сьогодні назбирав аличі з дерева під вікном і, пригощаючись плодами, згадав, що колись біля того дерева закопав труп нашого хом’ячка. Думка – це ж я в аличі п’ю трупні соки тієї тваринки!
Що ж це виходить, шановні вегетаріанці, віддаєте перевагу трупним сокам, а не свіжому трупному м’ясу?
Блювотний вийшов пост – не сперечаюсь.
Взагалі-то хом’ячка можна було й подалі від дерева поховати – це вже знущання над тілом, розумієте? 😀
Подалі – вже асфальт. А це вже знущання над тротуаром. 🙂