Журі ікс-фактору цього разу було занадто передбачуване – тільки я щось подумаю для коментаря, як тут же хтось з суддів це озвучує 🙂 . А мені тепер писати незручно, бо виходить, що я займаюсь плагіатом.
Вчора 5 прямий ефір ознаменувався повним вильотом підопічних Кондратюка. Основні причини: вкрай невдала постановка номерів, не надто вдалий підбір пісень, та й сама група “за 25” – не така, щоб спонукати молодь надсилати есемески.
Ірина Василенко співала “Беспечного ангела”. Тут взагалі цікава історія.
По-перше, заради справедливості, розпорядникам шоу варто було б вказати, що насправді це пісня “Going to the run” групи Golden Earring. Кіпелов лише переспівав її.
По-друге, пісня завдяки каверу групи Арія є популярною на постсовку саме як певного роду гімн байкерів. Тому треба було врахувати це. І, якщо акцент при виконанні Іриною ставився не на тему байкерства, а на тему ангела, то не треба було ставити на сцену мотоцикли! Це ж тупо!
Своїм співом Ірина зробила, що могла – я відчув, що вона сумує за людиною, яка, так сталося, ангелом навічно полетіла на небо. В її виконанні це не був гімн байкерам та дорогам (Дорн з цим дебільно тупив, коментуючи виступ Василенко). Але оті мотоцикли на сцені все заплутали. Якби номер оформили у мілітарному стилі, прямо присвятивши пісню загиблому українському воїну – все сприймалося б цілком інакше.
По-третє, це вперше, коли я зловив себе на думці, що Ірина повторилася: вокал, костюм і манери були наче позичені з попередніх виступів.
Але, навіть враховуючи ці всі недоліки та провалені низи, Ірина Василенко аж ніяк не заслуговувала на те, щоб залишити ікс-фактор вже на цьому етапі. Без неї та без Павлюка цікавість шоу цього сезону для мене знизилась кількаразово, і я навіть не знаю, чи enter.lviv.ua і надалі буде висвітлювати події п’ятого сезону.
Влад Павлюк співав пісню Тома Джонса “Секс бомб”. Сексу не сталося, бомба не вибухнула. І я можу зрозуміти Павлюка – з такими декораціями і персонажами слово “секс” неможливо проспівати інакше. Весь виступ на сцені відбувалось щось незрозуміле. Таке враження, що після винайдення загальної ідеї – гопник-мачо в жіночій комуналці – далі творчий процес у авторів сценки не пішов. Всі учасники номеру скидались на гостей весілля чи корпоративу, коли там врешті настала черга дурнуватих конкурсів, в яких можна брати участь лише у дуже п’яному стані.
А, здавалося б, не вигадуй нічого зайвого – вдягни Павлюка у якийсь ефектний костюмчик, як у Елвіса Преслі, і запусти його з тою піснею в зал загравати з дівчатами.
Тріо Екстрим порадувало українською піснею, але вкотре не порадувало виконанням. Ну, не звучать вони разом. Зі сцени лунають якісь звуки, а жодного інтересу до них нема, і задоволення вони не приносять. Візуально теж не було нічого такого, щоб хотілося витріщатись на екран. Але хтось же за них голосує. Так само я дивувався, коли обирали Януковича і Партію регіонів – ну, хтось же за них голосує…
Валерія Симулік співала щось, що я ще не чув раніше. Як на мене, цілком пристойно проспівала ту пісню. Вона навіть посміхалась у кілька разів менше, ніж зазвичай, тому виступ набув цікавого, глибокого забарвлення. Сосєдов відзначився виразом “англо-саксонская музыка”, чим неслабо мене розвеселив. Треба відзначити, що Сосєдов хоч і може розкритикувати в пух і пір’я, але після цього за того виконавця все ж голосують есемесками. Натомість, наприклад, критика Дорна (як Сєрьоги раніше) – притуплююча і принижуюча – сіє розчарування і зневіру. Тому, поки Валерію критикує Сосєдов, за неї можна не переживати 🙂
От це було круто, нарешті. Не вистачало деякої родзинки, але цей виступ Кирила Каплуновського був його найкращим на х-факторі 2014.
Коли Олеся Матакова заспівала “Проснись и пой”, перше, що я подумав – нема легкості. Я б ніколи не піднявся з ліжка, якби мене будили таким тягучим виконанням. Ну, хіба – щоб вимкнути радіо. А якщо абстрагуватись від тексту, то номер вийшов непоганий, хоч і нічим надзвичайним не відзначився. Не знаю, чого так радів Дорн. А Сосєдову нарешті догодили не “англо-саксонським” репертуаром.
У цій пісні Дмитро Бабак дійсно трохи змінив свій романтично-жалісливий образ на грайливо-придуркуватий. Але сам вокал не змінився – це ритмічне забивання цвяхів на конвеєрі. Постановка на морську тематику оживила номер. Більше нічим виступ не запам’ятався.
Вкотре починаються розмови про несправедливість вироку, про упередженість суддів, про підтасовані результати голосування тощо. Я вважаю, що таке шоу повинно суттєво змінити деякі пункти своїх правил.
Я б про це все написав – і про те, що програма має бути набагато патріотичніша, і про те, що групувати учасників треба так, щоб в кожного тренера був хлопець, дівчина і колектив, і про те, що виганяти з шоу після пісень за життя потрібно, створивши внутрішній рейтинг журі, а не за їх публічним рішенням після виступу чи лише за есемесками глядачів – але ж комерція є комерцією – ніхто не відмовиться від бабла, яке приносить відпрацьована технологія.
Отже, вчора ікс-фактор залишили Павлюк і Василенко. Удачі їм в їх самостійній співочій кар’єрі!
