Ресторанно-музейні флюїди Львова

917

У центрі Львова ширяють дивні флюїди, які будь-який заклад автоматично роблять музеєм.
Аптека? Ні – аптека-музей.
Їдальня? Ні – музей сала або картинна галерея.
Готель – спальний музей. І навіть найбанальніший магазинчик, що торгує сувенірами в тісному приміщенні, де не можуть розминутись і двоє відвідувачів, – це музей магнітиків.


Ресторани, зазвичай – не просто музеї, а й частина мистецького життя та історичного минулого Львова. Таке враження, що у центрі міста можна побувати на екскурсії, подивитись спектакль та пообідати одночасно. Довкола Опери розташувалося безліч готелів, хостелів та закладів харчування, так ніби наповнені шлунки викликають потяг до прекрасного, а проглянута вистава повністю виснажує глядача і змушує його замовляти столики в ресторані, а потім відпочивати, лежачи перед вікном з прекрасним виглядом на центр Львова.

Кав’ярні (кафе) не можуть стримувати своїх емоцій та вихлюпуються на тротуари. Якщо дозволяє погода, літні затишні майданчики з квітковими огорожами монтуються просто на пішохідній частині дороги і хапають перехожих за гаманці.
Ввечері Львів набуває особливої таємничості. В таку пору він нагадує одне велике місто-музей.

|—З висоти Опери можна не тільки бачити Львів ресторани, а й смакувати вишуканими винами—|

3 КОМЕНТАРІ

  1. Загалом вся Європа так побудована і нічого в цьому поганого немає. А в курортних містечках цивілізованого світу щільність кафешок на багато більша за нашу Львівську. В них там навіть є спеціально навчені люди, кликуни посидіти в барі і вони в прямому розумінні шарпають тебе за руку і заманюють покуштувати їхніх страв.

    А якби в нас десь появився новий заклад з назвою “Їдальня” – думаю відвідуваність в нього б була гарна – тепер такі назви це як диковинка 🙂

  2. Європу потрібно робити в себе вдома, на рідних вулицях! А на рахунок “музеїв”, нехай це буде дрібничка, яка відрізняє Львів від інших міст.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Впишіть своє ім'я