Пачка проглянутих фільмів у січні 2023

61

Пачка проглянутих фільмів:

“Банші Інішерина”

Добре зроблене кіно, гарне, з хорошими акторами. Але беззмістовне. Після перегляду питаєш себе: “А для чого, власне, я це подивився?”. Там відбувались якісь події, люди якось спілкувались, Фаррелл смішно будував хатки бровами, Глісон грізно тряс гребнеподібним підборіддям, але від художнього кіно чекаєш чогось більшого, ніж просто демонстрацію інтригуючих ситуацій. Якщо не подивитесь це кіно, думаю, нічого особливо не втратите.

“Криві лінії Бога”

Фільм з тієї серії, коли людина потрапляє в психлікарню, але нам невідомо, чи вона дійсно хвора, чи є жертвою обставин. Подивився не без цікавості, хоча там було забагато зайвої метушні. Одразу видно, що фільм знімали за книгою і намагались звідти перетягнути побільше подій. А краще б концентрувались на основному сюжеті. Натомість, для ефекту, книжковий фінал просто викинули, залишивши глядачів в атмосфері невизначеності.
Подивитись можна, якщо не страждаєте від алергії на іспанських чоловіків з огидними бородами.

“Білий шум” (2022)

Я б сказав, що це один з різновидів Банші Інішерина. Описати, про що фільм, неможливо. Тут показують якісь події, якісь ситуації, якісь людські відносини, і все цікаво, дуже стильно, гарно, і здається, ось-ось почнеться щось моцне, якась кульмінація… ні – жодної загальної думки чи довершеності. Це, схоже, якась нова мода в кінематографі – просто гарно показати набір ситуацій, а не розповісти історію… або я просто не доріс до такого кіно.
P.S.: Настя Сидорук написала коментар:
«Білий шум» просто показує нам, що ми заглушуємо якимись подіями, ситуаціями, відносинами думки про те, що ми смертні і все йде до кінця, бо якби ми щохвилини пам‘ятали що ми помремо, то сиділи б у депрессії чи ще що гірше. Тому такий фільм, як наше життя-суєта суєт, але головний мотив цього, це memento mori-пам‘ятай про смерть.

“Меню”

Агата Крісті написала роман “Десятеро негренят” ще в 1939 році. І цим сюжетом, коли хтось збирає до купи негідників, щоб покарати, не здивуєш. Зіпсувати такий сюжет практично неможливо. Автори фільму, щоправда, дуже старалися це зробити на основі якоїсь наркоманської кулінарної фантазії, але стрічку подивитись можна. Загалом – занадто неправдоподібно, в’яло, але їстивно.

“There’s Something Wrong with the Children”

Хочеться якогось хорошого фільму жахів, але доводиться дивитись поробки за 300 грн. Якщо цей фільм зняли з більшим бюджетом, то я буду здивований. Діти заглядають в яму, де їм ввижається якесь сяйво, і їх після цього як підмінили. Тому дорослим краще якось рятуватись. Можу рекомендувати хіба затятим прихильникам такого жанру.

“Матильда”

Я не любитель мюзиклів, але від цього фільму я отримав велике естетичне задоволення. Можливо, ви бачили надпотужний фрагмент хореграфічного епізоду, покладений на музику Rob Zombie? (якщо ні, то додам нижче) От це було б просто бомбою, якби у фільмі таке зробили. Можливо, на позитивну оцінку ще повпливало те, що я мюзикл слухав мовою оригіналу (з перекладом у субтритрах).
Єдиний недолік – сама історія досить старомодна (ну бо вона така і є). Старий фільм про Матильду мені, до речі, теж сподобався (з Денні ДеВіто). Взагалі – це історія, судячи з усього, якою (зокрема якою) надихалась авторка Гаррі Поттера.
І оця старомодність, накладена на певні особливості продукції Нетфлікс, виглядає досить… бентежно.
Можу порекомендувати, якщо хочеться якоїсь емоційної драми з щасливим кінцем.

Матильда

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Впишіть своє ім'я