Червона шапочка (Красная шапочка, Red Riding Hood) 2011
Як глядач, не зіпсований Сутінками (хоча перший фільм подивився), можу сказати, що Червона шапочка 2011 року мені сподобалась. У кінокритиків фільм викликав суттєво негативні враження, і я цим здивований.
В іншому фільмі я б і сам чіплявся до неправдоподібних деталей і критикував примітивного монстрика, але нам показали казку, в яку я повірив. Про яку правдоподібність мова? Це художній казковий фільм, який дозволив мені перейти у стан творчого гіпнозу, коли все сприймається художніми образами, емоціями, неоднозначностями, і хочеться стати на місце героїв.
При цьому у фільмі не вип’ячується комп’ютерна графіка і нас не годують відвертими банальностями та глупствами. Хоча саме цього я очікував, якщо чесно, і боявся – типовий любовний трикутник, мексиканські емоції та рефлексії, а на першому плані спецефекти. Можливо, саме тому, що я очікував такого непотребу, а дістав непогану казку-детектив, мені кіно і сподобалось. І сподобалось би більше, якби не вкрай невдала фінальна розв’язка, яка виявилась неочікуваною, але дуже нелогічною і деструктивною для всього фільму.
Сюжет стрічки закручений довкола двох течій – романтичної історії дівчини та двох її залицяльників, а також довкола питання, яке інтригує аж до самого кінця – хто ж серед жителів поселення є вовкулакою? Ці теми непогано переплітаються між собою в ході оповідки, розкриваючи деякі таємниці і ставлячи нові питання.
Особливого колориту фільму надали Гарі Олдман в ролі Містера-Який-Врятує-Вас-Від-Монстра (Соломона), а також Джулі Крісті в ролі бабусі Червоної шапочки (насправді – Червоного капюшона). Бабка вийшла шикарна – і роль цікаво написана, і акторка зіграла чудово. Джулі Крісті, до речі, разом з Олдманом брала участь у фільмі Гаррі Поттер та в’язень Азкабану – роль мадам Розмерти.
Загалом, гра всіх акторів була на висоті.
Від Enter.Lviv фільм дістає 7 з 10 – романтичний казковий трилер-детектив з невдалим закінченням.
