Здійснюючи угоди купівлі-продажу житлової нерухомості, деякі навідріз відмовляються скористатися послугами нотаріуса, а деякі не довіряють простій письмовій формі, побоюючись своїх прав. У чому різниця між ними?
Чи існують якісь ризики втрати нерухомості у разі підписання договору, без участі нотаріуса у Києві ? Чи варто все ж таки зробити угоду в нотаріально завіреній формі? Почнемо з того, що якою б формою не було вирішено скористатися, у будь-якому випадку необхідно пройти процес державної реєстрації, що є доказом права на нерухомість. В іншому випадку, угода вважатиметься недійсною.
Говорячи про юридичну сторону договорів, і нотаріально завірена форма, і проста письмова мають однакову силу. Але не варто забувати, що в разі чого оскаржити просту письмову форму буде набагато легше, мотивуючи неосудністю під час підписання договору, або тим, що було чинено тиск з боку другого учасника правочину. Тому однією з переваг нотаріальної форми є засвідчення нотаріусом добровільного факту підписання договорів та адекватного стану обох сторін правочину.
Крім того, до обов’язків нотаріуса входять такі процедури як: роз’яснення всім учасникам угоди змісту, значення та можливих наслідків договору, перевірка наявності всіх необхідних для укладання договору документів, підтвердження справжності підписів, а також перевіряється відповідність умов чинному законодавству. Після цього угода реєструється у реєстрі.
Практика показує, що найчастіше учасники угоди вказують суму, яка зовсім не відповідає реальній ціні, за яку було здійснено купівлю нерухомості, з метою зменшити витрати на нотаріальні послуги. Такою поведінкою учасники самі наражають на небезпеку свої права. Тому, якщо з цього погляду на форми договорів, то проста письмова форма виглядає надійніше, оскільки у ній вказується справжня сума угоди.
Для того, щоб грамотно оформити просту письмову форму, врахувавши всі нюанси, можна скористатися послугами спеціалізованого юриста або експерта з нерухомості. Підписавши договір купівлі-продажу, його віддають на реєстрацію до Управління Федеральної служби державної реєстрації, де здійснюється реєстрація правочину та прав власності нового власника.
Вирішити, який спосіб оформлення договору є надійнішим, кожен має для себе сам. А завдання спеціаліста – підштовхнути до правильного рішення.
