У нападі патріотизму купив дві пляшки пива Першої Приватної броварні. Марка “зроблено у Львові” робить споживання продукту більш приємним. І, як ви знаєте, всі ці рогані-оболоні-чернігівські-славутичі в мене викликають асоціації з клозетом, тому пхати їх до писка категорично не можу.
“Бочкове” у спеку перед грозою пішло непогано, але особливого задоволення (як від німецького, про яке я писав раніше) не принесло. “Бочкове” пиво, “бочковий” квас підозріло мають подібний смак – наче готуються в одних ємкостях.
Напівтемне “Авторське” теж, здається, не йшло оригінальним шляхом. Просто в бочку додали трохи гіркуватої карамелі.
Шкода, що не дотерпів до матчу з футболу Україна-Узбекистан…
Жигулівське тепер непогане роблять (то шо дорожче, Рівненське, ане Тернопільське)…а так всі пива магазинні якось на один смак тепер…Хоча дійсно в жару допомагає =)
Оте рівненське Жигулівське дійсно непогане траплялося, але зараз теж спаскудилось, по-моєму.
А я так думаю, що то не пива паскудяться, то просто ми звикаємо до їхніх смаків і думаємо, що пиво стало гірше. Приїдається просто 🙂
Ні, ні – ти мене не збивай 🙂
Я смаку не втрачаю і порівнюю часом.
Та і звична це практика – спочатку звабити смачною новинкою, а потім знижувати якість продукту.
Мені особисто подобається кегове Жигулівське уманьського заводу яке продається у банку пива або йому подібних магазинах. 15 грн за літр з лихвою себе виправдовують.
Я вже з тими експериментами набрав півтора кілограми.