Колись, не дуже давно, комп’ютери, монітори, інша оргетхніка так старанно нагрівали повітря, що працювати у приміщенні, де було близько десятка комп’ютеризованих робочих місць, було неможливо. Відкриті вікно не допомагали – адже температура понад 30 градусів стала звичайним явищем у помірних широтах.
Купити та встановити кондиціонер у такому разі – єдиний порятунок. Коли вдавалося кондиціонер встановити хоча б в одній із кімнат, приємна прохолода поширювалася по помешканню та рятувала як людей, так і техніку.
Перегріті комп’ютери дуже любили зависати. Великим випробуванням для працівника було постійно записувати дані, щоб не втратити роботу, що створювалася годинами. Але найстрашнішим і прикрою нагодою під час роботи з комп’ютером було зависання під час запису. При цьому не просто пропадала остання версія потокового проекту, а знищувався сам файл. Тому на плечі адміністратора завжди лягав обов’язок стежити за температурним режимом системного блоку. Потрібно було чистити та змащувати вентилятори, а на процесор наносити свіжу термопасту.
Люди теж не завжди одразу вживалися з кондиціонером. Особливо погано доводилося тим, чиє місце опинялося безпосередньо під холодним струменем. Постійно потрапляючи то в спеку, то в прохолоду, не кожен організм витримає вісім-дев’ять годин на день. Часто застуда знаходила своїх жертв у спеку. Невеликою незручністю можна вважати те, що вікна під час роботи кондиціонера доводилося зачиняти. А, наприклад, у нас на роботі за вікном на стіні зростав виноград. Дозрілі виноградини були дуже соковиті та смачні. Літо має багато позитивних сторін.
