Катастрофа під Смоленськом – погляд через два місяці

Я раніше вже писав про авіакатастрофу під Смоленськом, де загинув президент Польщі Лех Качинський, а також давав вказівку на детальне народне відтворення останніх моментів польоту літака аж до падіння.
Ця подія ще довго буде кровоточити різними новинами, аналітикою та чутками, як на доске объявлений.
Наприклад, певний час інтернетом ходило моторошне відео, де начебто на місці падіння літака вештаються якісь таємничі люди і начебто розстрілюють тих, хто вижив. А потім повідомили, що автора відео (начебто українського журналіста) вже начебто вбили російські спецслужби. Такі матеріали я не даю вам для ознайомлення, бо для мене це все виглядає як фальшивка або таке, що ніяк не може прив’язатись саме до смоленської трагедії. Чутки поки хай залишаються чутками.

Які ж факти з’явились і які висновки можна зробити? 

На даний момент, вже є роздрук розмов екіпажу в останні хвилини польоту.
Як коментують їх спеціалісти? Вони дивуються, що екіпаж не був в курсі місцевого рельєфу, бо тоді б не були такими безпечними, коли заходили на посадку в тумані, і коли прибори сигналізували про наближення землі. Тобто, в цьому плані однозначно є вплив того, що пілот не мав потрібного досвіду або просто був халатним до виконання своїх обов’язків (чи робив/не робив щось під примусом).

З іншої сторони було ще більше нехтування відповідальністю. По-перше, такі аеродроми взагалі не мали би використовуватись для обслуговування таких рейсів. Фактично, власне організація польоту заклала базу для можливої катастрофи. Росіяни опонують, мовляв, диспетчер одразу казав, що в таких погодних умовах посадку робити не можна. Але ж пілоти і не робили посадку! Вони робили перевірку посадки – тестовий захід, щоб вияснити можливість реальної посадки. А в разі неможливості, мали відлітати на інший аеродром. І навіть при цьому сталася катастрофа.
А що робив диспетчер, коли бачив, що літак йде не так, як потрібно? За десяток секунд до зіткнення, коли вже пізно було щось змінювати, він квакнув про “горизонт” (ніби до того не ясно було, що глісада порушена?), а коли літак вже зрізАв верхівки дерев і перевертався, диспетчер запропонував йти на друге коло! (до речі – “друге коло”, а не “другий аеродром”) Він був п’яним чи що?
Зрештою, поки все виглядає, як набір фатальних збігів та дикого нехлюйського відношення до виконання своїх обов’язків, а також відсутність відповідальності з обох сторін. Можливо, комусь приємніше бачити в цій події свідоме знищення президента Польщі, але це не відміняє попередній висновок.

Нехлюйство і безвідповідальність не закінчилось із зіткненням літака з землею. Події та ситуація описується офіційними представниками Росії, м’яко кажучи, дивно. Вони то розказували про кілька! заходів літака на посадку, то плутались з часом катастрофи, то взагалі не давали жодної інформаці, то безконечно довго вели розслідування і розшифровували дані чорних ящиків, то дали полякам якісь не такі розшифровки (без підписів польської сторони) – ну, просто дитячий садок… або свідома демонстрація своєї зневаги.

Далі – свіженьке. Як виявилось, четверо солдатів строкової служби (троє з яких були з судимостями!) не погребували обікрасти мерців. Мародери скористались кредитними картками загиблих і зняли з рахунків польських банків деякі кошти (і це тільки те, що викрилось).
Мене не дивують солдати – ну, бідося, ну, безкультурність, ну, злочинність (в яких країнах того нема?), але хто їх туди допустив? Хто довірив рецидивістам охороняти місце катастрофи?
Хоча, чого це я обурююсь? В нас рецидивістів взагалі обирають на вищі посади в державі…