Колись давно-давно, коли я ще грав у Формулу1 і мене схопив гострий остеохондроз, а потім я був змушений працювати за компом, лежачи на підлозі… ну, тобто, коли треба було щось робити зі способом сидіння на робочому місці, я придбав отаке чудо меблебудування
Це ортопедичне крісло-коректор я мало використовував за прямим призначенням (як показано на фото), бо після кількох хвилин цих тортур починали нестерпно нити коліна. Тому я сидів у позі №2 – напівлежачи-напівсидячи на нижньому сидінні. Така поза була досить прийнятною, якби не потреба при цьому незручно підгинати ноги. Зрештою, мене це все так задовбало, що я сьогодні просто відчув паніку: якщо терміново не куплю нормальне крісло, то почнеться істерика.
Сьогодні зранку терміново кинувся в салон Сігма на Тернопільській. Перевіривши власнодупно всі крісла на третьому поверсі (і ледь не зламавши подіум), вибрав те крісло, в яке всівся найпершим.
Заплатив 1092 грн. і взяв участь в обряді пакування, винесення та вкладання Атланта у таксі.
Пишу вам, сидячи на ньому – на Атланті. Дупа гаряча, шия не знаходить зручної пози, але особливих нарікань нема… і ноги не терпнуть…
Мої гратуляції 🙂
Дякую, я вже його обмив коньячком і обкурив сигарою.
Достойне крійсло, моцно ґратулюю!
Дякую… Шкода тільки, що в ньому не можна сильно розгойдуватись… А може й добре, бо я б тоді зовсім з нього не вставав.