Вчора відвідав виставку художника Романа Жука у Палаці мистецтв. Касирша зустрічала мене ще перед вхідними дверима. Взяла десять гривень, провела до вахтерші на третій поверх і пообіцяла принести квиточок… А що? Хороша ходка у касирши – і фізична вправа, і десятка, схована від податкової.
Можливо мені здалося, але я був один оглядач на всі мистецькі виставки у Палаці. З приємністю посидів у великому прохолодному залі, безперешкодно оглядаючи картини…
Поверхом нижче почувся спів хору, що почав репетицію… Шкода, що не було м”яких диванчиків…
Якби не треба було робити сайт художнику, не отримав би цих хвилин спокою серед гамірного життя в місті та інтернеті.
