Губерт Германн наривається на війну
Лип 20, 2009 Львів та львів`яни
Бункерна історія 16 липня пережила епізод зустрічі архітектора Губерта Германна з нашим містом. Судячи зі слів Ярослава Підстригача (громадська ініціатива «Збережи старий Львів»), така подія ледь не пройшла непоміченою для громадськості, адже була організована, як симпозіум прихильників химери на Краківській-Вірменській.
Коли стало відомо, що Губерт Германн о шостій годині вечора в четвер спілкуватиметься з громадою в Ратуші, очікувалося, що ця зустріч повинна стати великою подією. На жаль, з-поміж опонентів готелю єдиним учасником зустрічі був я, активіст ініціативи «Збережи старий Львів». Мене про всяк випадок повідомив голова УТОПІК Андрій Салюк, а того – інвестор, який поінформував про зустріч з Германном, сказавши, що її формат і призначення невідомі: вона могла бути й закритою. (Дзвінок інвестора пролунав за три години до зустрічі.) Як з’ясувалося згодом, зустріч формально була відкритою, однак ніхто з представників громади не був проінформований міською владою про подію. Наприклад, в центрі «Сім» і в Товаристві шанувальників Львова ніхто нічого про не знав. Не попередили навіть охорону ратуші, яка спочатку не бажала нас пускати всередину. І якби не дзвінок інвестора та рішення активіста «ЗСЛ» все-таки спробувати на зустріч потрапити, пан архітектор спілкувався б виключно з прихильниками будівництва. Це не завадило головному архітектору Львова Юрію Криворучкові пізніше здивуватися, чому з опонентів «бункера» врешті з’явився тільки я... Виглядає, що обставини організації цих зборів потребують додаткового з’ясування.
....
Позицію захисників готелю на зустрічі найяскравіше висловлював пан Володимир Швець. Слова директора інституту «Укрзахідпроектреставрація» варто золотими літерами записати в історію громадянського суспільства міста Львова як блискучий зразок тоталітарного мислення. Він заявив, що «так звана громадськість», нічого не петраючи в архітектурі, повинна перестати пхати свого носа в архітектурні справи.
Ще один типаж в одному ряду з Юрієм Криворучком (таке ж бидлувате, але більш агресивне) - Володимир Швець. Будем пам"ятати.
Мені довелося звернути увагу закордонного гостя на антигромадянську риторику прихильників готелю і наголосити, що поняття «гармонія», яке дійсно є суб’єктивним, є насправді визначальним для тої «так званої громадськості», яка змушена буде щодня ходити біля незграбного будинку і відчувати негативні емоції. Я також поінформував Губерта Германа про те, що більшість мешканців Львова, з якими я спілкувався, висловлюються не просто проти, а категорично проти «бункера».
Оскільки я представився як програміст (ким я і є), Губерт Германн запитав мене про те, чи я зважаю на вимоги сторонніх людей, коли програмую власні веб-сайти в Інтернеті. Я на це відповів, що Інтернет не є заповідником і не має подвійного охоронного статусу. Пан Германн продовжив доводити, що у Львові кожен будинок є різний і кожен власник має право будувати, як захоче. Він поцікавився, чи варто власнику будинку усіх питатися, де йому поставити ліжко в спальні. З цих питань, якщо чесно, варто було просто посміятися, але я відповів, що при будівництві в архітектурному заповіднику саме це й вимагається – питатися. Питатися ЮНЕСКО, питатися Держкультурспадщини та всі інші інстанції, які визначені у цьому випадку законом. «Є закон, пане Германне, – сказав я, – і якщо закон буде вимагати від мене питатися, де мені поставити ліжко, я буду зобов’язаний це виконати...»
Ну, молодець, Шарапов Підстригач - все правильно говорить (а я би вже пики товк, напевно).
Врешті, слово взяв інвестор. Пан Віктор Коць сказав, що його компанія на ринку будівництва вже не один рік, і ситуація з готелем на Вірменській його насторожує, адже у них був прецедент, коли через протести на Майорівці йому довелося перепроектовувати висотний будинок, який був уже погоджений. Доходило до того, що люди лізли під екскаватор. «Цей документ, який ви зачитували – це серйозні організації, – сказав пан Коць, – вони представляють інтереси не одної тисячі людей. Ми як інвестор втратили в часі, оплатили конкурс і хотіли отримати якісний проект, якого заслуговує старий Львів. Ми тут не тільки в ролі інвестора: я сам народився у Львові, я громадянин і патріот цього міста, мені не все рівно, що тут буде будуватися, і мені не все рівно, що про мене будуть говорити. Не найважливіше для нас тільки заробити гроші. Це конфлікт не тільки львівського масштабу, адже до мене дзвонять люди зі всієї України і питають, що у вас там за скандал».
Щось не можу зрозуміти - замовник та архітектор навіть інвестора не слухають? Яке велике бажання стати батьками львівського архітектурного Франкенштейна...
Віктор Коць спитав Губерта Германа, як би він діяв, якби в його місті громада настільки не сприймала його проект. Архітектор, на жаль, прямо не відповів. Він сказав, що так є всюди, де приходить зміна, хоч і признався, що цього разу на його скриньку прийшов лист з оголошенням війни.
Слухай, Губерт, а ми ж дійсно можемо тобі організувати пару мільйончиків листів з оголошенням війни... для початку ( office@hvp.lu office@hv-wien.at )
Координати бидляків Криворучка та Швеця теж напевно десь є...
Теги: архітектура, Львів
Архітектурна химера на Краківській-Вірменській
Тра 26, 2009 Львів та львів`яни
Цікава тема намальовується.
проектувати архітектурну химеру на Краківській-Вірменській
Виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл ТзОВ ВП «Будінвест» на проектування І черги готельного комплексу в умовах регенерації історичного кварталу на розі вулиць Краківська-Вірменська. Відтак, скандальному проекту забудови території у центральній частині міста, який за оцінками незаангажованих архітекторів та пересічних львів`ян нагадує бункер, дали «зелену» картку.
Після постави Кльозету біля Міцкевича я вважав, що того, хто дозволив будувати те одоробло, слід прикувати до ковша бульдозера, і знести вщент невідповідне архітектурне чудовисько, щоб не псувало ауру міста.
А тепер на наших очах посеред історичної частини Львова буде гордовито поставати
Читав в інеті, цю кралечку називають бункером, каркасом закинутої свиноферми, химерою, об`єктом зі Сталкера, а самі інвестори: 4-зірковим готелем. А я (щоб не матюкатись) буду казати просто - хня. Отака хня, малята.
Хню будуватимуть в рамках підготовки до Євро-2012. Мене на форумі чи в коментах питали, чому я проти проведення чемпіонату у Львові. Це одна з відповідей.
Великим прихильником і просуванцем будівництва такої хні є Юрій Криворучко, начальник управління архітектури Львівської міської ради.
Логіка сучасного розвитку архітектури говорить, що у випадках, коли немає збережених об'єктів, потрібно будувати сучасні об'єкти. Це збереження традиції архітектури міста.
Мені логіка підказує, що сучасна архітектура не обов`язково має бути потворною і випадати з ансамблю оточуючих будівель. Розумію, що може повторитися історія з Ейфелевою вежею, яку всі ненавиділи, а потім почали рахувати символом Парижу, але я волію не вважати виключення правилом. Об`єкти, типу, Укрсоцбанку, пам`ятника Шевченку з хвилею, пам`ятника Чорноволу, пам`ятника Бандері й так достатньо попрацювали на "логіку сучасного розвитку".
Кожен об'єкт, і навіть «Укрсоцбанк» є феномен певного часу. Такими ми тоді були.
Я, пане Криворучко, за всіх не казав би. Ви можливо і були в такому перманентному стані, коли підсвідомо почувалися наче у кльозеті, що і втілилося у феномені Укрсоцбанку, але ж львів`яни загалом не такі вже й свині, щоб будувати на Вірменській відповідну споруду.
Ми, звичайно, звикнем до всього (навіть до такого псевдомодернового несмаку), але ж ви розумієте - такі рішення в житті безкарно не проходять. Якщо тисячі людей в душі проклянуть авторів подібної хні, це не може не позначитись на їх долі. Не вартує воно тих тридцяти срібляників, які ви дістанете за зраду нашого міста.
Деякі рефлексії на цю тему можна .
Теги: архітектура, Львів
