Не соромтесь того, що ви гуцули
Вер 16, 2009 Політика, суспільство
І він таки дійсно це сказав
Дорогі гуцули, ніколи не соромтесь того, що ви гуцули. Ви особливі. Будьте завжди горді. Памятайте, що ви особливі. Вибачте, вибачте, вибачте. Забув ще сказать... Слава Ісусу Христу, слава кожному гуцулу і слава Україні!
Та він реально хворий і слабкий на розум.
А деякі гуцули ще й аплодують...
Теги: Ющенко
Методичка для колумніста
Сер 4, 2009 Політика, суспільство
На сайті "Український політичний дурдом" є непогана стаття про те, як відноситись до текстів, що пишуть ПРО і ДЛЯ політиків.
Найбільш потрібним і вигідним є писати ПРО Ющенка. Писати ДЛЯ Ющенка – викопати собі яму. Тому «для» – тільки під псевдо і тільки з передоплатою. Отже, ми визначилися – про, про, і ще раз – про Ющенка. Це універсально і підходить будь-якому штабіку – від Богословської до Конотопської…, тобто, Вітренко. Писати про Ющенка суцільне задоволення. Ющенко – втілення доброго зла. Воно немічне. Ющенка можна звинуватити у чому хочеш – від змови з МВФ, яка шкодить Країні взагалі і Тимошенко - особисто і до пішого походу в Зарваницю на молитву, яка теж шкодить Країні взагалі, і Тимошенко, відповідно, особисто.
Ющенко рятує кажанів замість того, щоб рятувати країну. Ющенко лазить на Говерлу. Ющенко збирає глечики. Ющенко тягне країну в НАТО. Ющенко гальмує просування країни в НАТО. Ющенко розводить бджоли. Ющенко має мотоцикл. Ющенко п’є кока-колу з Байденом. Ющенко – не мужик. Ющенко плямкає губами. Ющенко задуже любить Голодомор. Ющенко не дуже любить Голодомор.
..............Писати для Юлії Володимирівни – це свято, яке завжди з тобою. Писати для Тимошенко, означає писати Святе Письмо. Відкидайте сумніви, вірте всьому. Пам’ятайте – ваше письмо ґрунтується на вірі і натхненне зі Штабу. Будьте сміливі і розкуті. Будьте покірні. Вам не вдасться перевершити ролики соціальної реклами від Уряду. Це досконалі послання, а ви – просто немічні ретранслятори в паперовій чи електронній формі, тому не намагайтесь копіювати бравурний тон з декламацією звершень. Зосередьтесь на тавруванні. Тавруйте все і всіх. Повірте, на кожного у світі є тавро. Тавр є небагато. Ось типовий перелік тавр (клейм), за допомогою яких можна легко і просто диверсифікувати світ:
Кучмісти
ПРдуни (ПРдони),
Презики (Ющенята),
Нікчема,
Кремляді,
Нацики,
Кролик,
Гриць,
Тягнибакс.
Єврей (жид)
Усіх об’єднує одне – вони Заважають............
Так як для Віктора Федоровича писати є кому і фіг туди влізеш, доведеться писати про Віктора Федоровича. Прибутковою цю справу зараз не назвеш, перспективною – тим паче. Врожайний 2004-й минув так блискавично, наче 10 кроків назустріч людям зробили. Отже, найкраще про Віктора Федоровича писати добре або нічого. Коли про Віктора Федоровича не писати нічого – результат кращий. Він відходить з інформаційного поля і в пам’яті народу залишається Добрим Духом з Минулого, який, наче Тінь Батька Гамлета сумовито висить над рідними териконами, забезпечуючи стабільність. Насправді ж Віктор Федорович став пам'ятником собі. Монументальним, красивим, загидженим яйцями і зайвим в антуражі сучасного українського політикуму, достоту, як Ленін з Бесарабки.
................Володимиру Литвину писати не треба. Не треба, не треба! Володимир Михайлович сам може посидіти в інтернеті і забадяжити такий реферат – закачаєшся. Володимир Михайлович потрібен не тільки Україні, а й собі самому. Це настільки різносторонній, універсальний та компромісний чоловік, що за окремий поміркований гонорар він сам на себе напише пасквіль. А потім сам його спростує. В іншій газеті, за інший, природно, гонорар.
..................
Найважче писати для Гриценка. Власне, про нього написав Маркес своє «Полковнику ніхто не пише». Ні, ні! Справа не у грошах. Для допомоги Гриценку – слід подолати його шалений спротив. Анатолій Степанович міцний горішок і не дається просто так! Щоб йому допомогти – слід подолати грамотно розставлену ним самим і його симпатиками кругову оборону. Анатолій Степанович не підпускає до себе аби кого. Власне, нікого не підпускає. Передбачається, що Анатолій Степанович все зробить сам – сам балотується, сам пройде виборчу кампанію, сам програє. Якщо зможе – сам усе для себе напише. Самурай – воїн добрий. Правда, з нього найкраще виходить камікадзе. А камікадзе – воїн одноразовий.
..................
Писати для Арсенія Петровича Яценюка слід креативно, бо Арсеній Петрович думає, що він молодий, прогресивний і з почуттям гумору, а, як відомо, нема страшнішої речі ніж дати зрозуміти клієнту, що він не такий, як про себе думає. Взагалі, основне завдання журналіста чи політтехнолога – це точно вгадати, що про себе хоче почути клієнт. Як правило, він хоче почути про себе рівно протилежне від того, що є насправді. Тому про Арсенія Петровича пишемо, як про воєнного, красивого і здоровенного.
................
Коли ви пишете для Тягнибока, зверніть увагу на наступний простий асоціативний ряд: вулиця, ліхтар, аптека, змерз, замело снігом, групка людей, краща доля, Бідна Україна, Борці, Герої. Доцільно використати весь набір слів, щоб досягти бажаної повноти ефекту.
Для пояснення, простий приклад поста в ЖЖ:
«Сьогодні приїхав в N. Цей милий карпатський край, запаскуджений совіцькою окупацією, засраний кучмівською владою, сплюндрований Ющенком і добитий Тимошенкою, таки живе. Уже двадцять років, як нема гранітного Леніна і Бетоний Бандера, посталий на центральній площі, пильно спостерігає, як всуціль патріотична влада, без жодного представника ВО «Свобода» нагло розкрадає місцеві землі.
Я дивлюсь, як у світлі ліхтаря кружляють нордичні силуети (тут можна вжити і старосвітське «сильвети» - воно з біса правильно і красиво!) сніжинок та сідають на вивіску «Аптека», яку геть замело снігом…. Бідна моя Україно!!!
…Групка людей, яка приречено чекає маршрутки, ніколи не знатиме, що насправді вони чекають кращої долі. Але вона прийде! Варто лишень згадати подвиг Борців і піти їх шляхом! Герої, повстануть!
P.S. Голова місцевого осередку хотів сто тридцять баксів за поклейку плакатів. Прибуріли в корінь – а як же жертовність?!»
................До Петра Миколайовича Симоненка доля надзвичайно іронічно поставилася. У тій великій країні, де Петро Миколайович виріс, змужнів і вперше одружився, простий член Комуністичної партії не мав великих шансів на хороший некролог від ЦК КПРС в центральній пресі з таким привабливим набором регалій, як «крупный государственный и общественный деятель СССР, стойкий, несгибаемый коммунист-ленинец, лидер советских коммунистов, видный деятель международного коммунистического и рабочего движения, член Политбюро с … года…., вождь и учитель, генеральный секретарь….; явилась тягчайшей утратой для Коммунистической партии Советского Союза, трудящихся всех Республик СССР и международного коммунистического и рабочего движения…».
Широка кАаліція
Чер 8, 2009 Політика, суспільство, Право, освіта, наука
Я не настільки слідкую зараз за політичними вітрами в Україні, щоб робити якісь етапні висновки чи прогнози. Але підготовка і зрив "ширки" - це дуже цікавий епізод.
Що було?
Було доволі серйозне протистояння між Ющенком та Тимошенко. Янукович, як хронічний лузер, стояв недалеко і жував канапки (не стримуючи шипіння Герман , гавкіт Богословської та шарудіння Фірташа).
Газові розборки став супроводжувати розбрат щодо Єханурова. Махінації в закупівлях продуктів для солдат (що принесли комусь чималі статки) Президента не вразили (можливо тому, що він прекрасно знає всю цю кухню), але Рада таки звільнила Міністра оборони.
В кандидатах на президентство засвітились Тигипко та Яценюк. Це доволі цікавий факт. Можна вважати Яценюка проектом Ющенка та Фірташа, а Тигипка - прийнятним варіантом для Януковича та Тимошенко.
Як на телебаченні наводять мости
Кві 24, 2009 Новини, події
Пам"ятаю, після обрання Ющенка Президентом організували його зустріч з журналістами наживо, на одному з основних українських телеканалів. Тоді ще цим завідувати поставили Шустера.
Та чомусь за годинку до трансляції несподівано на цьому телеканалі включили живий ефір (мені здалося, випадково) - і всі могли дивитись і слухати, що відбувається під час підготовки: репетиції де, хто, і що має казати. Фактично, таку зустріч і живим ефіром не можна було назвати, бо його зміст повністю нівелюється - все відбувається за сценарієм, де кожен знає, коли і яким буде питання, а той, кому потрібно відповідати, прекрасно вже знає і відповідь.
Недавно відбувся телеміст з Президентом. Враження від львівської організації передачі:
Хоча прес-конференція мала починатися о 19 годині, журналістів попросили бути на Львівському телебаченні о 17.45. Журналісти львівських інформагенцій приїхали вчасно, і тут почалося найцікавіше.Почалося все з того, що працівники прес-служби Львівської облдержадміністрації попросили журналістів написати свої запитання до Президента. Мовляв, вони зв'яжуться із прес-службою глави держави й прочитають запитання від журналістів. З усіх запитань прес-служба глави держави мала вибрати два або три запитання, які можна поставити Президентові України.
Ну, допустимо, що патчити Президент не вміє, але настільки зневажати представників журналістських колективів, щоб ні на краплю не довіряти їм у виборі питання до глави держави - це прояв власної слабкості.
Відтак, кожен із журналістів написав свої запитання до глави держави, після чого працівники прес-служби Львівської ОДА таємничо пішли читати запитання прес-службі Президента.
...
Також перед самим початком ефіру з'ясувалося, хто з журналістів у студії зможе поставити питання Вікторові Андрійовичу. Без будь-яких пояснень, право на запитання отримала журналіст одного із львівських інформагентств, яке близьке до мера Садового. Тоді ж стало зрозуміло, що питань буде максимум два: одне - від львівських журналістів, інше - від гостей із Західної України. Усе врешті-решт обмежилося одним запитанням.За власними спостереженнями, «львівське» питання, яке було поставлено Президентові Україну, не було власним питанням журналіста. Адже коли прозвучало запитання про оцінку роботи губернаторів під час ліквідації наслідків повені у Західній Україні, журналісти у студії здивувалися, бо такого питання у переліку не було.
Ото дивина-а-а-а... 
Журналістів кинули і використали, як масовку...
Ну, добре, що хоч хтось обурюється..
Насправді, треба було самим журналістам домовитись (може наступного разу так і зроблять), що самі виберуть одне-два питання від всього гурту. Технологія може бути проста - всі оголошують свої питання, а потім зі списку по черзі забирають ті, що найбільш не подобаються.
Інакше - бойкот акції.
Теги: Ющенко
Неприємна політика
Лют 25, 2009 Політика, суспільство
Все-таки політика більш-менш цікава, як футбол чи п"єса в театрі. Але коли гравці б"ють не по м"ячу, а по ногах, а актори п"яні в дрова, то стає просто неприємно... а часто і гидко...
Вчора Кравчук розіслав українським телеканалам своє звернення до Президента, де закликав Ющенка добровільно піти на перевибори. При цьому виставив його у дуже непривабливому вигляді (що зрештою є правдою). Але цей виступ виглядав настільки надуманим, що зовсім не вірилось, ніби Кравчук отак, від великої охоти, причепурився, як на весілля доньки, щоб з телеекранів присоромити Ющенка.
Першою моєю думкою була - Юля просуває Кравчука на президентство. А він, відповідно, не чіпатиме її прем"єрства. А от політики кажуть, що за Кравчуком стоїть Медведчук (варто згадати передвиборче "Не Так").
Загалом, неприємне враження від виступу. Слова правильні, але багато чого треба було додати... і сказати їх не в такому ключі - мовляв, найшов крайнього, давайте його зміним. До речі, я проти дострокових виборів (перевиборів) взагалі. Ми всі повинні відповідати за тих, кого обрали.
З розряду дуже неприємних, гидких моментів і слова Ванникової (з Секретаріату Президента) про те, що (цитую): "Президент вимагає від м.в.с. Луценка в семиденний термін виплатити матеріальну компенсацію...".
Ну, ясно, що Беркут помилився адресою (чи що там сталося) і трохи "затримав" не тих, кого потрібно. Навіть якщо при цьому хтось постраждав, все мало би відбуватись за нормальною схемою: постраждалі звертаються у суд, суд визначає чи має бути компенсація, якою вона має бути, і хто має її сплатити.
Якого милого.... Ющенко!... публічно!... вимагає!... від Луценка!?, щоб той щось там комусь сплачував? Чистої води безсоромний піар... І особливо цинічно звучить заява про те, що "в демократичних країнах після подібних інцидентів керівники відомств подають у відставку".... Чия б собака гарчала...
Інколи краще двері не відчиняти
Лют 16, 2009 Політика, суспільство
Не хотілося б починати понеділок з політики, але такі подробиці...
Те, що сталося у вівторок за зачиненими дверми РНБО, учасники зібрання переповідають, червоніючи - хто від сарказму, хто від обурення, хто від сорому. Такого Рада національної безпеки і оборони ще не бачила.
Тю, та чи нам політичні ток-шоу не показують по телевізії? Чи концерти Поплавського? Чи Камеді клаб?
Ми люди, звиклі до будь-якого публічного вульгарища.
Екіпаж Фаїни в Україні
Лют 13, 2009 Новини, події
На певних телеканалах членів екіпажу Фаїни (що нарешті прилетіли в Україну) підносять, ледь не як героїв - мужніх та сміливих. З таким усердям, підозрюю, скоро ці люди отримають якісь медалі чи ордена.
Співчуваю їм за перенесені страждання, але який подвиг був ними здійснений?
Першим зустрічав моряків біля трапу літака (ще до родичів) Ющенко. Тиснув руки, міцно плескав по спинах, дивлячись кудись в бік...
Теги: Ющенко
Екстрене звернення до українського народу (до)
Січ 30, 2009 Політика, суспільство
У зв`язку зі складною економічною ситуацією в Україні, Президент України Віктор ЮЩЕНКО зробить екстрене звернення до українського народу, яке транслюватиметься сьогодні, 30 січня, в ефірах усіх українських телеканалів одночасно о 21.30.
Про це повідомляє прес-служба глави держави.
Мені важко простежити логіку між складною економічною ситуацією в країні та екстреним зверненням Президента до народу на всіх телеканалах. Я гублюся у здогадках, що може бути сказано нам... Може кожному з громадян обов"язково треба буде до завтра здати по мішку золота в казну країни, чи ми розпочнемо завойовницьку війну проти якогось нахабно жируючого султанату, а може прилетіли інопланетяни і треба терміново збирати речі, щоб відбути у райські галактики?
Дивним чином виступ збігається по часу з політичними ток-шоу на Інтері та ТРК Україна (з Шустером).
Здається, я знаю про що буде розмова.
Економічна ситуація суттєво не покращиться ще довго...
