Самоцензура за версією Льовочкіна

Глава адміністрації президента Сергій Льовочкін вважає, що у журналістів має бути присутня самоцензура. Про це він заявив в ефірі програми Мустафи Найема "Чорне та біле" на телеканалі ТВі.
"Мені здається, що дуже важливо, щоб у людей, які є четвертою владою, існувала в серці, в душі, якась самоцензура. І речі, які, скажімо, можна було б не випинати, щоб вони не випиналися", - підкреслив Льовочкін.

Хотів би вступити у заочну полеміку з цим... главою АП... Мені здається, він просто має свій власний словник, свої тлумачення термінів про свободу слова та роль ЗМІ, які дещо відрізняються від загальноприйнятих.

Цензура - це система нагляду, контроль зі сторони офіційної влади за друкованими виданнями, засобами масової інформації з метою недопущення чи обмеження ідей та відомостей, які ця влада вважає небажаними чи шкідливими. У більшості прогресивних країн цензура заборонена конституційно.
Одразу зазначу, що обмеження у ЗМІ, звичайно, мають існувати - це дія законів та (частково) суспільної моралі. Але обмеження, що стосуються лише того, подобається це владі чи ні - це для демократії абсурд і сором.

Примітивна спроба зацензурувати інформацію про невинний напад вінка на Януковича (від мене за це окремий привіт Яндексу.уа) призвела до зворотнього ефекту. Тому Льовочкін прийшов на телебачення і поплакався в жілєтку журналісту - от, мовляв, треба ж мати самоцензуру.
Тобто, фактично, глава Адміністрації президента України закликає журналістів самим вгадувати (чи прислухатися до сигналів), що саме буде приємно чи неприємно владі, і відповідно корегувати свою діяльність. Ну, щоб влада виглядала і "демократичною", і чистенькою.

Onlive звільняє від залізної залежності

Тільки недавно розмовляв з товаришем про те, що еволюція комп"ютерного заліза, і процесорних швидкостей зокрема, зараз повністю стимулюється лише іграми. Кому ж, крім ігроманів, потрібні ці гігагерци, гігабайти та поліядерність? Ну набрав текст у Ворді, ну посидів на форумі, перечитав пошту, обробив фотку, подивився кіно... Для цього цілком спокійно підійде комп найнижчого цінового діапазону (монітор - то окрема пісня).

Ну, і ніби, як альтернатива цій ситуації, зараз з"явився проект Onlive http://www.onlive.com/ (запрацював з 17 червня)
Багаті дядечки взяли на себе всі питання з залізом: ігри завантажуються і працюють десь там - в Інтернеті - а кінцевий продукт - відеопотік - передається кінцевому користувачу. Від самого геймера, крім хорошого конекту, потрібно лише мати пристрій, який показує це зображення, а також пристрій, яким керують грою. Фактично, достатньо звичайного компа з будь-якою операційною системою (радійте, маківники та юніксоїди!), достатньо навіть телевізора (з геймпадом) чи айфона тощо... і граєш у найсучасніші ігри. Виходить, свого роду, інтерактивний ігровий ютуб.

У статті  Thoughts on OnLive виокреслюють кілька позитивів такої схеми:
- незалежність геймера від заліза
- незалежність від операційної системи, драйверів
- відсутність потреби купувати компакт (качати файли)  та інсталювати гру
- чітка та зрозуміла технологія обороту грошей - тут піратам робити нічого.

Поки що такий проект здається досить незвичним, і є сумніви щодо окупності, але це ще один крок у технологічне майбутнє. Час покаже, чи його напрямок був вірним.
А взагалі, не бачу причини, щоб Інтернет не став сам по собі і потужним комп"ютером - просто конектишся до нього з монітором та клавою з мишкою - і все, жодних системних блоків та менінгітів з операційними системами та програмами. Зрештою, поступово до цього йде.

Дивимось весь процес гри в Unreal Tournament 3 в Onlive - від самого початку, з нуля:

Писарчук не знайшов логіки

Я б щодня писав щось про нашу політику - завжди прикольні моменти трапляються. Просто не хочеться постійно вовтузитись у цьому лайні. Тільки самому Януковичу і його свиті можна присвятити окремий сайт.

Сьогодні читав про те, як наш місцевий регіонал Писарчук був присутнім на призначенні голови Стрийської РДА - представника "Свободи".
Писарчук дуже дивувався, чому люди кричали їм "ганьба".

«Я вийшов до представників «Свободи». Тяжко з ними говорити, бо вони якісь дуже зазомбовані. Кажу їм: «Давайте помовчіть, я щось скажу». Вони не хотіли слухати – кричали «ганьба», – розповів Писарчук.

Скільки я чув Писарчука, оця фраза - «Давайте помовчіть, я щось скажу» - дуже точно характеризує стиль його спілкування. Барин приїхав! Мовчіть, барин казати будуть... Зрештою, це стиль усієї східнослов"янської політики (включаючи наших "демократів"). Не "кажіть, я вислухаю" чи "давайте поговорим", а "помовчіть - я вам скажу".

Та й що б ті люди сказали? Вони прийшли висловити протест. Про що говорити, як хочеться лише матюкатись?

При цьому він зазначив, що якби представляли представника Партії регіонів на посаду голови РДА, то тоді була б якась логіка в тому, що «свободівці» кричали ганьба.

А є різниця? Для мене що ті, що ті - працюють на приниження української культури. Так що, логіка у такої події звичайно є.

Додаю dofollow (прямий лінк) для автора коментаря

На Ентері є сторінки з PR3 (2,1), сам сайт в каталозі dmoz - думаю, багатьом буде цікаво залишити коментар з прямим авторським лінком, де не буде ставитись nofollow (сам коментар все ж залишиться з непрямими вказівками).

Деякі умови.
dofollow відкривається після кількох коментарів (поки - 3).
Коментарі мають бути лише в тему поста! і змістовні!
Сайт, на який дається лінк, має бути "для людей", а не лише для ботів.

Часом, Акісмет певні коменти кидає в спам. Якщо ваш комент не з"явився, то просто напишіть мені на мейл - розберусь.

Як я вже писав про монетизацію свого блогу (на яку вже махнув рукою), такий заробіток виглядає занадто клопітким. Орієнтуватись на Яндекс мене дістало, бо це не пошукова система (на відміну від Гугла), а система випадкової роздачі подачок. Не знаю, як пояснити те, що з усіх постів в моєму блозі Яндексом проіндексована лише десята частина. Закономірності жодної не вловлюю. Платон Щукін відсилає на стандартні поради щодо "якісного контенту"... Ну і фіг з ним.

Отже, користуйтесь коментами з прямими лінками.

Кому цікаво - я поставив плагін для Вордпреса: NoFollow Free

Тимчасове явище від Януковича

Янукович:
«Моя точка зору – неприпустимо, коли є тиск на пресу. І там, де є такі поодинокі випадки, треба реагувати жорстко на ці питання. Я саме так налаштований, і вважаю, що це – тимчасове явище. У нас все буде гаразд»

Янукович, як не ляпне, то проговориться. Що значить оце  - "тимчасове явище"? Тобто, ти контролюєш цю всю ситуацію?
Щоб залякати журналістів (і ЗМІ загалом) та привчити їх до самоцензури, дійсно достатньо невеликого проміжку часу. Когось побити, когось засудити, в когось забрати стратегічні сфери впливу (а отже - і фінансові) - дивись -  і дійсно, вже все гаразд. Ніхто не рипається, ніхто не критикує, всі задоволені покращенням життя вже сьогодні. Завдяки, звичайно, гаранту...

Самоцензура, взагалі, страшна річ. Вона створює ілюзію свободи, коли поняття "не можу наважитись" підміняється поняттям "нема потреби".

Музика з Інтернету 16.06.2010

Ой, зовсім же забув у понеділок закинути вам трохи хорошої музики, щоб тиждень був приємним.
Ну то тримайте.

Стівел, Три Яна - прекрасний бретонський фольклор.

... читати повністю ...

Голова СБУ готовий продавати

Під час дискусії у студії «Шустер live» голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський заявив, що готовий продати свій медіа бізнес - групу каналів «Інтер».

Та хто б сумнівався, що комерсант готовий продавати. Хіба ця звичка зникне навіть на посаді голови СБУ?

Простий спосіб перемогти вувузели

Перемогти вувузели можна лише "сємочками".
Поставте перед стадіонами мішки зі смаженим соленим соняшниковим насінням, і хай тоді вувузелісти спробують подудіти весь матч.

Перукарня втрачає свої функції

У радянські часи перукарня була не просто місцем, де стригли волосся - це був осередок спілкування, свого роду клуб, соцільна мережа. Як правило, серед перукарів (і прибиральників) обов"язково були і жінки, і чоловіки. Тому клієнти опинялися в гущі цікавих розмов, відношень між перукарями різної статі (часто - відвертого флірту), а також - обговорення політичної ситуації у світі і, звичайно, спорту.

Щоб розмови мали фактаж і аргументаж, кожна порядна перукарня повинна була мати телевізор Електрон Рубін чи Горизонт. Процес підстригання супроводжувався прослуховуванням новин і моментальним коментуванням зі сторони всіх присутніх в перукарні (часто там були присутні не тільки ті, хто мав безспосереднє відношення до цього закладу).

Тобто, відвідування перукарні було свого роду сучасними відвідинами форуму або чату в Інтернеті.

Про це я думав сьогодні, підстригаючись у двох дівчат-перукарок під супровід якогось побутово-кримінально-любовного серіалу у телевізорі. А хотілось подивитись і обговорити ЧС-2010.

Хаябуса цікавіший за футбол

Футбол вже мене втомив, та й вам, бачу, не цікаво.
А от вчора, до речі, сталась подія, яка може призвести до втілення в реальність найхимерніших фантазій літераторів та кінематографістів про космічні віруси та інші смертоносні речовини із Всесвіту.

Як повідомило японське космічне агентство, на Землю повернувся апарат Хаябуса" (Hayabusa), який змотався до астероїда Ітокава і назад. Вилетів у 2003 році, астероїднувся у 2005, і мав повернутись ще у 2007 році, але трохи загуляв у місцевому барі і затримався на кілька років. Ну, але все ж повернувся додому - і добре.

Зараз найбільше цікавить вчених, чи Хаябуса привіз їм якісь подарунки. Його задачею було взяти пробу речовини з поверхні астероїда, але виявилось, що астероїд не цільна каменюка, а скупчення каменюк різної величини. І ніхто не впевнений, чи зонд щось захопив. Сподіваюсь, це не будуть спори якогось супергрибка, який пожере всіх людей, і не яйця Годзілли, бо тоді дивитись футбол стане зовсім не цікаво.

А гарно падає приземляється...