Ситуація у передвиборчий період 2012 року

3050

Чергові вибори до Верховної Ради України відбудуться 28 жовтня 2012 року. Щоправда, інтерес до подібних заходів в мене вже не такий, як раніше, але цирку все так само вистачає.
Давайте розглянемо ситуацію на даному етапі.

Партія регіонів впевнено веде нас шляхом “стабільності” та “покращення”. Звичайно, узурпація влади дає певну стабільність, особливо, коли хронічний “лідер опозиції” знаходиться у в’язниці. Малий та середній бізнес добре видоєний, і сидить тихенько, боячись  привернути до себе надмірну увагу. Мільйонери і далі набирають жир.

Як сказав Тігіпко: “Ми повинні боротися з бідністю, а не з багатими”. Очевидно, скоро потрібно чекати появи особливого податку для бідних, щоб їм було невигідно бути бідними. Чи як ще збираються з бідними воювати? Зі зброєю в руках?
До речі, цей фацет злив свою партію “Сильна Україна” заради віце-прем’єрства, і тепер він заступник Голови Партії регіонів. І – хороше відео про його поняття чесності та порядності, озвучені ним самим не так давно:

Про інших лідерів партії, думаю, говорити нема змісту – Янукович та Азаров постійно на слуху. Про їх моральні та інтелектуальні характеристики кожна адекватна людина вже давно зробила однозначні висновки.

Економічних питань зараз особливо торкатись не буду – не зовсім зрозуміло, як оцінювати усі покращення, якщо життя при стабільності здається не кращим, ніж при кризі за Тимошенко та Ющенко (та їх конфліктах). Найбільш болюча тема – українське національне питання та свобода слова.  Наразі, найбільше Партією регіонів було прикладено зусиль, щоб догодити російській культурі. Мовляв, ну така і є ситуація – російська більш така, більш сяка, і треба віддати їй належне. Але хіба такою має бути позиція уряду України?

Якщо, скажімо, є інформаційні області, де українська мова не застосовується або мало застосовується, то хіба український уряд має лише розвести руками і сказати: ну, то вчіть англійську чи російську, бо отака от ситуація?
Та якраз саме уряд і повинен зробити все можливе, щоб створити українські словники і підручники та впровадити їх у навчальний процес! Якщо не міністр освіти України, наприклад, це повинен зробити, то хто ще?

Хочеться спитати в Табачника: а що було зроблено, щоб в країні більше людей почало розмовляти державною мовою?

Зі свободою слова в країні хвороблива ситуація. Самоцензура сприймається, як нормальний стан журналістики. “Фільтруй базар” – основний месидж влади до ЗМІ.

В рекламних кліпах Партії регіонів вкотре спливає образ “помаранчевих”, які довели країну до руїни, а тепер знову рвуться до влади, але завдяки Партії регіонів все знову стабілізується, відбудовується та покращується. І якщо дати Партії регіонів можливість довести справу до кінця, то це таки буде реальний і конкретний кінець, а не те, що було при помаранчевих.

Нічого нового в технології політреклами: страшна картинка і  загробний голос, який розказує про жахи, які відбувались при іншій владі, а потім виходить сонечко, цвірінькають пташки, колосяться лани, баби стають молодицями – це все завдяки Партії регіонів. Банальний, але ефективний піар.

Рейтинги Партії регіонів – 20-27%


ОО Батьківщина
– дивний покруч Тимошенко, Яценюка та Гриценка. Гриценко виглядає зовсім непереконливо, по-дитячому, не створеним для політики, але Батьківщині він додав певної ваги.
І мені важко уявити, що запропонували Яценюку, щоб він забув про старі образи зі сторони Тимошенко і зкооперувався з об’єднаною опозицією. Можливо, йому пообіцяли підтримку на виборах президента?
Я не спостерігаю, щоб рейтинги Яценюка арифметично додалися до ОО. Як на мене, перехід Яценюка до Батьківщини – явний мінус йому, бо свідчить, що він не є лідером окремої партії, а являється звичайною балакаючою тушкою. Це мінус і Тимошенко, бо за вроджену недалекоглядність та сліпу зарозумілість тепер доводиться платити занадто високу ціну, яка, на мою думку, навіть не принесе дивідендів.

“Опозиція”, таке враження, і не хоче прийти до влади. Вона не хоче влади, боїться її, не знає, що з нею робити. Вона тільки хоче “зупинити” діючу владу, якщо оцінювати передвиборчі ролики ОО Батьківщина. Це дуже дивно звучить: ось Партія регіонів в своєму кліпі розказує, як вона дбає про село, аж раптом в наступній рекламі опозиція заявляє – їх треба зупинити!… Де логіка?

По-перше, зважаючи на  результати попередніх спроб, щось зовсім не віриться, що хтось “їх” зможе тепер зупинити. Ці самовпевнені заяви пасують якимсь передматчевим футбольним прес-конференціям, а не програмі партії.
По-друге, ну зупинили – і що? Мені, особисто, не потрібна зупинена влада в країні. Якщо йдеться про щось конкретне, то так і треба говорити: “Ми прийдемо до влади і зупинимо свавілля, корупцію тощо…”.

Провал у плані піару. Зараз є стільки можливостей, щоб дати виборцям привід голосувати за себе, а використовують лише незрозуміле гасло: “ми їх зупинимо”. Та подивіться ролики Партії регіонів і дайте відповідь на їх закиди. Живіть тим, що відбувається в країні, а не в своєму вузькому колі особистих інтересів.
Ні, опозиції нема що нам запропонувати. Не хотять влади. А потім будуть звинувачувати виборців в тому, що ті – прокляті противсіхи. Ну, ви ще кілька років позаймайтесь самонавіюванням, що третьої сили нема, і наче ви єдині, хто спроможний “їх зупинити” – і тоді буде дивним, якщо така опозиція взагалі потрапить у Верховну Раду.

Рейтинги ОО Батьківщина – 17-25%

Комуністична партія України відчула, що пішла зворотня хвиля пристаркуватих прихильників від Партії регіонів знову до них. А, брехати так брехати, подумали комуністи, і  тепер в коаліції з олігархами на тих же олігархів жаліються своїм виборцям. Ні, справа не в тому, що комуністи брешуть (в цьому вони давно зразок), а в тому, що зараз роблять це активно, масово і по-сучасному. Це ж скільки коштів потрібно мати, щоб так рекламувати свою брехню на телебаченні та в інтернеті? Звісно, без сумніву, це лише кошти від внесків пролетаріату та селянства. Ну, не гроші ненависних багатіїв же…

На відміну від Партії регіонів, яка будує Радянський Союз в межах України, КПУ веде нас знову під протекторат Росії, де у вигляді СССР v2.0 так весело буде давати відсіч світовим буржуазним імперіалістам, натовській воєнщині, американським поневолювачам, а також повністю контролювати власний заляканий народ, щоб він не заважав грабувати країну.

Хоча, треба сказати, я з інтересом поспостерігав би, як Симоненко збирається відібрати підприємства у Ахмєтова на користь держави.

Рейтинги КПУ – 9-10%

Партія “Удар” не є чимось, що мало би глобально відобразитись на політичній ситуації в країні в довгостроковій перспективі. Іменні партії (якоїсь особистості) – це тимчасові формування, які згодом або втрачають вплив на ситуацію, або інтегруються в інші формування.

Але у вигляді альтернативи регіоналам така партія, яка б переманила контингент тих, хто бажає сильної влади, яка б не робила різких рухів в усіх сферах теперішнього життя, і при цьому не була хамовитою та відверто гопською, – така партія зараз вельми цікаво виглядає.

Назвати партію “Ударом”, як на мене, не дуже вдалий хід. В політиці треба домовлятись, треба керувати, показувати шлях і самому слідувати ним, а не лише бити. Але, на відміну від ОО, своїми ворогами партія “Удар” окреслила конкретні негативи, які, на думку ударників заважають Україні розвиватись: корупція, безвідповідальність влади, нерівність, безправ’я місцевих громад, бідність.

Як бачимо, бити бідність пропонують і в “Ударі”. Так само як і Тігіпко, бити олігархів Кличко остерігається. Програма партії розмита – щось черговий раз про европейські стандарти, шлях розвитку, повагу та рівність тощо. Що саме буде зроблено і які дії партії будуть у парламенті, не зовсім зрозуміло.

Реклама партії “Удар” на телебаченні – це реклама пива “Чернігівське”, тільки з іншим текстом. Можливо, це комусь подобається, а я не розумію, що мені намагаються сказати.

Рейтинги партії “Удар” – 10-13%

Всеукраїнське об’єднання “Свобода” має хороший набір атрибутів справжньої партії. В них є своя ідеологія, докладна програма за багатьма напрямками, в них є лідер, в них є кілька основних активістів. Якщо, скажімо, Тягнибок з якихось причин не зможе виконувати роль лідера Свободи, то знамено “захисту українців” завжди буде кому підхопити, а партія не втратить змісту у своєму існуванні.

Більшість з того, що прописано в програмі партії, має сподобатись кожному свідомому, як кажуть, українцю. Але таке враження, що свободівці живуть в якійсь іншій країні. Таке враження, що програма написана виключно для вжитку у кількох областях України, бо в інших вона виглядає цілковито непридатною. Якщо ж Західну Україну розглядати, як окрему державу, то якби Свобода прийшла до влади в такій окремій формації, ситуацію можна було б порівняти з тридцятими роками минулого століття в Німеччині – поява авторитарного режиму на основі соціал-національної ідеї.

Якщо спитати, а що з програми свободівці втілюють, що роблять конкретного хоча б в тих областях, які ставляться до них лояльно, то не так і багато можна перелічити. Згадаю лишень листівки, в яких пропонують варіанти висловів українською мовою замість русизмів.

Публічну діяльність Фаріон та Михальчишина я не можу зарахувати в плюс партії, бо хамство та перекручення фактів (щоб не сказати – брехня) – це не ті методи, якими можна досягти благородної мети.

У всьому іншому свободівці або скромно спростовують свою організовану діяльність (як при сутичках на Холмі Слави) або боягузливо ховаються за анонімністю (як у випадку з сітілайтами “Дивізія Галичина”).

Чесно кажучи, було б цікаво подивитись на ВО “Свобода” у Верховній Раді (в обмеженій кількості), щоб наш політичний цирк набув нового галасу, щоб деякі жирні дупи позривалися зі своїх місць, а українське питання постійно висіло на порядку денному.
Але я не можу уявити, що голосую за тих, хто піариться на українській культурі, принижуючи російську, дискредитує багаті національні та історичні надбання країни одностороннім примітивним баченням та підтасовками.

Якби в країні існувала центристська потужна сила, що загалом сповідує демократичні та національні інтереси, діяльність ВО “Свобода” сприймалася б більш помірно і, напевно, була б корисною, але в даних умовах за “Свободою” залишається роль подразника,  який провокує ще більший розкол в суспільстві. Так, принаймні, виглядають наслідки їх дій.

Рейтинги ВО “Свобода” – 3-4%

Україна – Вперед! – недолуге формування, створене і профінансоване кимось саме під ці вибори. Все, що пов’язане з цією партією – недолуге та незграбне: починаючи від назви та логотипу і закінчуючи лідерами – Королевською (політик-робот), Остапом Ступкою (картонна звізда) та Андрієм Шевченком (е-е-е-е футболіст, що приймає правильні рішення лише на полі).

Рекламні ролики УВ! заполонили телеефір, де Королевська у стилі Кашпіровського переконувала українців, що всі негаразди розсмокчуться, а на рахунок “три” життя стане заможним.

Очевидно, що весь бюджет, подарований невідомим меценатом, пішов на демонстрацію цих роликів, і партії не вдалося купити цілком команду Динамо та всіх учасників шоу “Танці з зірками”.

Рейтинги партії “Україна – Вперед!” – 3-4%

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here