Судна ніч з Малефісентою

4141

Вчорашній вечір я присвятив перегляду двох фільмів: “Судна ніч 2” і “Малефісента” (Чаклунка). Як виявилось, їх об’єднав не лише один вечір, але й вкрай невдалий підбір молодих акторок на важливі ролі. Там, де мали бути мімішні ангели – безпосередні та щирі, – там виявились персонажі, ім’я яким: одоробло.
Ну, по черзі.

Фільм “Судна ніч 2”, вважаю, вдало продовжив першу стрічку. Все той же непоганий політично-суспільний кримінально-психологічний бойовик і такі самі тупі герої… а може й тупіші – має ж бути якийсь прогрес.

Нагадаю, що по сюжету, в недалекому майбутньому в США раз в рік проводять “Судну” ніч, коли всім дається право безкарно вбивати. Хочеш – барикадуйся вдома, а хочеш – бери зброю і виходь на полювання, але тоді будь готовим до того, що і сам станеш жертвою. Це прекрасна заготовка для різноманітних сценаріїв, і передбачаю, “судних ночей” ще буде відзнято багато.

В цьому фільмі використали прийом, коли крутий дядько, який задумав круте вбивство, мимохіть змушений рятувати усіляких слабаків. Але слабаки не просто рятуються і дякують, а заважають йому, обдурюють і намагаються виховувати. Якби дядько їх одразу пристрілив, я б встав з дивану і аплодував такому фільму.

На скріншоті – показовий момент, коли три бабери зацьковують героя, що намагається їх рятувати.

Purge_Anarchy

На жаль, все було банально і кульгаво. Найбільшою нахабою, яка діставала крутяка, була дівчинка-одоробло з жахливою акторською грою. Всі звинувачення, повчання і моралізаторство в її устах виглядали вкрай гидко і нелогічно. Було б це не одоробло, а маленька Наталочка Портман, все сприймалося б інакше.

Моя оцінка: один раз подивитись можна, якщо замість одоробла уявити маленьку симпатичну, харизматичну дівчинку (як Клементина).

 

Фільм “Малефісента” (Чаклунка). Давайте відверто визнаємо, що сюжет – це абсурд на абсурді і абсурдом підганяє. Якщо відкинути всі матюки і знущальні приколи, якими я супроводжував перегляд цієї “казки”, то залишаться ще сто тисяч “Нафіга?”, десять тисяч “Для чого?” і мільйончик “Чому?”. Переказувати перипетії того, що нам показали, нема змісту. Логіка подій геть відсутня, тому полишимо сценариста наодинці з його шизофренією.

Анджеліна Джолі та її образ у фільмі – це окремий момент. Джолі – дуже гарна і колоритна акторка. Малефісента – дуже яскравий персонаж з диснеєвської “Sleeping Beauty”. Хтось з них мав перемогти. Мало хто буде згадувати відьму з фільму, але будуть говорити про Джолі в образі Малефісенти – як круто вона загримована, яка вона при цьому страшна і чарівна одночасно. Чи вартувало так ризикувати фільмом, перетворюючи його на бенефіс Джолі?

Тепер про одоробло. Принцеса вийшла тупа і проста, як дві копійки. Вона не є гарною, вона незграбна, вона кривляється,  вона зовсім не така, щоб хотілося любити. Це величезний фейл кастингу – другий після сценарного фейлу. “Я – психічно хвора на веселих пігулках” – ось, яку акторську установку виконувала дівчинка. І тільки близька присутність самої Джолі змушувало одоробло трохи приходити до тями.

Maleficenta

Що у фільмі хорошого? Сподобалась дівчинка, яка грала юну Малефісенту. Вона хоч теж не відзначається красою та акторською грою, але була справжньою і прикольною. Вже потім я взнав, що роль виконала донька Джолі і Пітта – Вів’єн.

Maleficenta молода

Досить гарні вийшли комп’ютерні фони та звірятка. На звірятках і створіннях щоправда трохи зекономили, використавши заготовки з інших фільмів. А три феї виглядали дуже круто.

Висновок: якби замість сюжетних дурниць нам просто показали казкове болото з казковими створіннями, а фоном пустили фінальну пісню, то я б порадив подивитись. А загалом – дурня.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here