Стати велетнем з Ekseption

1379

Є в мене на компі папочка з музикою, яка називається _the_best_of_the_best
Туди я скидаю перевірені часом композиції. Черговий раз переслуховуючи плейліст, вкотре зачіпився за музику Ekseption.
Датська група 60-70-х років часто змінювала назву і жанри виконання, аж поки не намацала свою фішку – сучасний (відносно) поп-варіант класичної музики. Можливо, в ті часи в СРСР про них написали б: “Волосатые клоуны, опошляющие классическую музыку”, але, як не дивно, саме в радянському фільмі я вперше і почув музику Ekseption. Звичайно, що в титрах нічого такого не зазначалося, а про саму групу я взнав набагато пізніше (зокрема, завдяки інтернету).


Тому сьогоднішнім постом я закликаю послухати Ekseption і передивитись один з моїх улюблених фільмів “Когда я стану великаном” 1978 року (в головній ролі – Михайло Єфремов, ще маленький). 
А ось і шедевральний епізод – дві з половиною хвилини музики на фоні глибоко емоційної сцени, коли підлітки, не кажучи і слова, лише поглядами і підсвідомими жестами розказують про свої непрості стосунки (дійсно непрості – треба дивитись кіно).
|—
Весна – время купить автошины и менять зимнюю резину на летние шины на вашем автомобиле. Используйте правильные шины , почувствуйте удовольствие от езды в безопасности.
—|

Подивіться на виконавців з Ekseption.

16 КОМЕНТАРІ

  1. не скажу, що мені це дуже подобається… тут діє правило “на вкус і цвет”. мене захопила творчість Емінема, і я вже конкретно на нього “підсів”, тому скоріше за все не проміняю його музику та тексти на якусь іншу

  2. Ну, смаки не критикують. 🙂
    Просто реп для мене – це негритянська культурна мода, коли той, хто не вміє співати, дуже хоче це робити..
    Деякі речі, звичайно послухати можна (в тому числі і дещо з Емінема), але взагалі “підсісти” на це для мене – диво дивне. Все одно, що вдягнути тісне взуття і любити в ньому ходити.

  3. ну це один із стереотипів. в репі музика не відіграє найважливішу роль, найважливіша роль – тексти. хоча тепер багато виконавців навчилися поєднувати обидві речі.

  4. А чому б не почитати якусь хорошу поезію, наприклад?
    Або послухати авторські (бардівські) пісні?
    (чи ти хочеш сказати, що “життя – важка штука”, для прикладу – це глибокий текст?)

  5. весь текст в цьому не заключається. це і є поезія на сучасний манір. я не збираюся когось переконувати, що слухати, а що ні. в кожного свої смаки і ми часто не розумієм смаки інших людей. можна просто робити висновки по популярності. основні три течії в музиці – реп, рок та поп. тяжко сказати, що популярніше, але поціновувачі хваленої класичної музики мені попадаються дуже рідко

  6. до того ж я не переношу російський реп. в українському репі є лише кілька достойних виконавців, а американський наразі найбільш розвинений

  7. Тільки я тебе прошу – не став слово реп поруч з рок чи навіть поп.
    Те читають, а те співають.
    На твій аналіз жанрів музики і їх популярність, я знову ж таки краще промовчу. 🙂 Бо мене як понесе… А так – нічого проти репу не маю, як засобу для виходу молодецької енергії… Було б мені років так до 20 може б теж смикався, як епілептик, тицяв руками в очі слухачам, і видавав речёвки про несправедливість життя.

  8. Ну, Ухфіро, знаю принаймні 5ьох цілком нормальних людей десь твого віку, які “смикаються, як епілептик, тицяють руками в очі слухачам, і видавав речёвки.”
    Владислав, якшо цікавишся укр. репом, пиши на мейл, підкину цікаве…є вже досить багато більш менш якісного матеріалу, який тяжко знайти…і не тільки про несправедливість життя =)
    Вибач, Ух, шо вклинююсь)

  9. Тільки реп слухать тупо. Це є такі релігіозні хопери, шо тіпа все остальне гавно, а реп – бог поезії і музики.

    Но с тим, що весь реп – фігня, то тож не соглашусь, там багато класних тєм є. Каста, например. З українських знаю тільки DLF Squad… і ще Вову)))

    А вобще, я люблю якісну музику слухать не залежно від стилю.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Впишіть своє ім'я