Прощання з dayZ

1360

Я планував вести регулярні репортажі з проходження зомбіапокаліптичної онлайн гри dayZ (хоча “проходження” – не зовсім вдале слово у цьому випадку), але довелося покинути її через ряд причин. Про те, як купити і встановити тактичний шутер dayZ (бета версію), я написав раніше.

Грі треба віддати належне – це величезний регіон з “пострадянським” колоритом, де потрібно виживати серед агресивних зомбі та інших реальних гравців. Якогось “проходження” по пунктах просто не існує. Основна мета гравця у dayZ – ви-жи-ти. І цей процес, виявляється, може бути цікавим та захоплюючим.

dayz

Одразу зазначу, що світ під умовною назвою Чернарус, в якому відбувається симуляція життя, підлаштований до воєнних дій з великою долею реальності. Наприклад, в грі змінюється погода (то безхмарно і безвітряно, а то налетить гучний вітер і почнеться гроза зі зливою), а також змінюється добовий час (ніч, день) – це все надзвичайно впливає на характер поведінки.

Окреме питання – ландшафт. Часом, незважаючи на величезні простори, генериться настільки гарна картинка, що хочеться зупинитись і милуватись краєвидами. Але, задивляючись, дуже легко збитися з дороги і… заблукати. Так, так – виявляється, в лісі дуже легко заблукати навіть у комп’ютерній грі, що я не один раз і робив, впевнено пересуваючись в протилежному напрямку від запланованого (і навіть ледь не вмер від голоду).

Зрештою, нема необхідності описувати зайве, якщо можна сказати в кількох словах: якщо ви любите лише постійну динаміку і стрілянину з можливістю записуватись – забудьте про цю гру. Якщо вам подобається досліджувати реалістичний світ, регулярно відчуваючи сплески адреналіну – слідкуйте за новинами: скоро дейЗі має вийти окремою грою, а не модом для Арми.

Багато питань знімає величезна кількість відео, створеного під час гри іншими гравцями. Часом, навіть цікавіше переглядати те, що сталося з іншими, ніж грати самому  🙂
Для новачків можна порадити прискорені курси введення у гру (але майте на увазі, що нові патчі гри можуть кардинально змінити ситуацію):

А покинув я гру через кілька серйозних негативних моментів. По-перше, це просто неймовірна черезжопність програмування. Бували дні, коли я витрачав більше години часу, щоб врешті запустити гру. Ну, і 24 Гб на диску теж трохи дивували.
Особливо дратувала ситуація, коли на сервері ставався збій, і ти опинявся взагалі без речей і зброї, на пошуки яких витрачався не один день. Нагадаю, що записуватись в грі нема можливості – якщо вмер, починай спочатку.

По-друге, велика кількість серверів, де можна було грати (і стрибати з сервера на сервер), а також можливість швидкого виходу з гри, призвела до ситуації, коли гравці могли існувати ніби в паралельних світах – наприклад, можна вислідити іншого гравця в приміщенні, потім зайти на інший сервер, зайти в те приміщення, а потім знову повернутись на старий сервер – вже за спину супротивнику.

Ну, і по-третє, я вже практично дослідив все, що можна було: побував у всіх містах, у всіх цікавих місцинах, покатався на різних транспортних одиницях, випробував різну зброю та спорядження, і навіть наприкінці своїх подорожей знищив групу снайперів, що висадилась з вертольота, захопив той гелікоптер. Шкода, не встиг політати, бо мене одразу вбили, поки я розбирався з управлінням, але й цього вистачило щоб відчути повне насичення.

А якби полетів, то це виглядало би так

http://www.youtube.com/watch?v=4HgTIjeuQ5s

І в додаток до розповіді про гру dayZ подивіться трейлер фільму “Війна світів Z” з Бредом Пітом, який вийде влітку 2013

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here