Фільми жахів замість дієти

731

В рамках програми швидкого і простого схуднення, що не вимагає фізичних вправ та дієти, а саме – схуднення через перегляд фільмів жахів, довелося останнім часом ознайомитись з кількома свіжими жахастиками та ще й здійснити ретроспективний перегляд азіатських фільмів жахів.

Корейські та японські фільми жахів мене дещо ознайомили з культурою та побутом сучасних корейців та японців, але жодної калорії спалити не допомогли. Одразу зазначу, що Дзвінки та Прокляття – то окрема тема, але їх я вже бачив. Інші азіатські фільми, де, наприклад, все замішано на “кровіщі” та м’ясі, я не дивлюсь, бо не терплю убогість (а анатомію я й так знаю).
Тепер про інші…

Коробка Тіней” (The Ghostmaker) – фільм хоч і американський, але відзнятий у стилі німецького кіно – недоречно освітлені, наче в театрі, сцени; провінційні актори з бідними та награними емоціями; затягнуті в часі незначущі епізоди; дешеві спецефекти. А шкода – потенціал в сценарії був. За сюжетом, кільком молодикам випадково дістається старовинний механізм, який дозволяє душі тимчасово покинути тіло і вештатись околицями. Ну, і, звичайно, не все так просто – за прогулянки доведеться платити велику ціну.

http://www.youtube.com/watch?v=EbhWyYDgPko

Бухта” (The Bay) – не страшний, а гидотний фільм у стилі мок’юментарі про проблеми з екологічною ситуацією в бухті одного містечка, яка призвела до аномального розвитку паразитів, що поїдали тіло жертви ізсередини. Тупе кіно, на любителя.

Ще була надія на фільм жахів “Сіністер” (Sinister). Частково надії виправдались. Там вкотре обсмоктується випробуваний прийом з вселенням у будинок, з яким, виявляється, не все гаразд. Сюжет закручений дуже кучеряво. Тут тобі і жахи, і детектив, і мелодрама. Трохи підкачала реалізація: зграйка потойбічних дітей нагадала театр Карабаса Барабаса, головний монстрик був подібним просто на стильного потворного модника, а не на язичницького божка. А найстрашнішим прийомом, яким нас лякали, була звукова дія: спочатку раптово хтось лупив молотком по рельсі, а потім скрипочки і барабани швидко та часто пілікали і стукали, наганяючи моторошності. Якщо захотіти, то лякатись можна було, але це не той фільм, який хотілося б подивитись.

http://www.youtube.com/watch?v=pgYxydrVlDk

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here