Фільми: будинок проклятих вартових у штормі

0 1714

Фільм “Будинок проклятих” (2014, триллер)
Я знаю, що правильно писати трилер, але, якщо чесно, мене дратують кілька правил українського правопису, і ампутація подвоєнь – одне з них. Якщо СТБ може вживати “проєкт” і “Маріюпіль”, то я можу іноді дозволити собі “триллер”.

Отже, фільм насправді називається Eliza Graves – Еліза Грейвс. В російському прокаті якісь веселуни назвали його “Обитель проклятых”, а наші спримітизували до “Будинку проклятих”.

еліза грейвс - будинок проклятих

Не показую вам трейлер, бо в ньому, як я потім подивився, фактично, розкрили усі сюжетні несподіванки. А певну інтригу потрібно зберегти. Не можна сказати, що історія непередбачувана (за непередбачуваними сюжетами в кіно вам сюди), але фільм вийшов доволі атмосферним.
“Та тут всі психи!” – це короткий опис фабули. Недоліки сценарію намагались виправити хороші актори, і частково в них це вийшло. Кейт Бекінсейл взагалі для мене зробила фільм легким, приємним і романтичним. Можна подивитись.


Вартові галактики (2014, фантастика, комікс)

Гугл навіть присвоїв фільму жанр “наукова фантастика”, чим неабияк насмішив. Ту бідну науку вже до чого тільки не тулять… Стрічку можна подивитись дуже швидко – треба лише проглянути епізоди з єнотом і деревом. Все інше не вартує часу. Примітивний сценарій (ну а що чекати від коміксів минулого тисячоліття?), примітивні персонажі (негритянку облили зеленкою, а качка розмалювали марганцовкою – готово) і жахливезна гра акторів зіпсували кіно.


Патруль часу (Патруль времени / Предопределение / Predestination, 2014)

Абсурд зустрівся з абсурдом, народив абсурд, який вбив абсурд. Доведений до абсурду прийом подорожей у часі. Тому, хто назве це науковою фантастикою, особисто плюну на клавіатуру. Але, як філософська фантастика, кіно вийшло більш-менш пристойне. Як ви знаєте, я дуже не люблю, коли зачіпають тему подорожей у часі. Сприймаю це лише у вигляді гумору, абсурду чи філософії. Тут гумору не було, але був цікаво поданий філософський детектив, змальований за допомогою абсурдної ситуації. Кіно – на трійочку з плюсом. Жіноча… кгм.. роль успішна.

Пишу про третій фільм і звернув увагу на те, що всі ці стрічки – це екранізації старих творів. Еліза Грейвс поставлена за мотивами творів Едгара По, фільм “Вартові галактики” – марвеловський комікс, “Патруль часу” використав роман Хайнлайна. І, як на мене, у цих первісних станах ці твори виглядали би найбільш адекватно. Витягнуті з бабусиної скрині на великий екран, вони постали допотопними, несучасними, як смокінги на дискотеці.


Фільм “Мерсі” (Милосердя, Mercy, 2014, жахи)

Чергова екранізація – цього разу за твором “Бабуля” Стівена Кінга. Непоганий фільм, але якийсь… не цільний. Таке враження, що сценаристи (серед яких був і сам Кінг) так і не зрозуміли, як краще переробити книжку в кіно. А може я просто вже був змучений і просто хотів спати… Коротко: бабуля була шикарна, а всі інші персонажі були спаскуджені грою акторів. Головний герой – хлопчик (він ще в якомусь відомому серіалі грав) – хоч і не фальшивив, але був дуже прісним. На противагу йому я б поставив хлопчика з фільму жахів “Бабадук”.


Фільм “Створіння” (Существа / Exists, 2014, жахи)

Одного разу… група молодих людей… вирушила у ліс, де нема мобільного зв’язку. На цьому коржі можна спекти будь-яку піццу. Додайте собі на вибір ковбаски, помідорів, сиру  – отримайте один із стандартних варіантів фільму жахів про найбільш дурних людей на планеті, які знайшли заслужені пригоди на свої головодупи. Цього разу їх переслідував бігфут (він же – йеті, він же – снігова людина). Дебільність у фільмі не зашкалювала – можна подивитись, якщо любите мок’юментарі і не бридитесь примітивом.


Шторму назустріч (Into The Storm, 2014, катастрофа)

Спочатку намагався дивитись все, а потім просто прокручував до моментів, де показували смерчі…
Ще трохи обурювався тому, як сценаристи-постановники обійшлись із законами фізики. Неподобство і дурня.


Мальчішнік по-ірландскі (The Stag, 2014, комедія)

Це точно комедія?  Я не витримав і виключив кіно вже через десяток хвилин. Це смішно для ірландців? Може їм для реготу достатньо показати палець і кілька нестандартних черепів?

Stag


Прив’язані до будинку (Housebound, 2014)

Новозеландці відзняли щось нестандартне, щось дико наворочене – комедійно-детективний фільм-жахів?
Щоправда, я десь на середині фільму почав засинати…але, якби дивився вдень, то додивився б точно.

 

нема коментарів

Залишити відгук