Фільм “На межі майбутнього” (Edge of Tomorrow, 2014)

2014

Фантастичний бойовик “На межі майбутнього” – з тих фільмів, на відміну від Гравітації, які цілком прийнятно подивитись і вдома на дивані. Спецефекти хоч і спеціальні, і ефектні, але вони тут лише вдало ілюструють хід подій, а не є особливістю цього фільму. Основна увага була прикута до сюжетної лінії – як же перемогти інопланетян, що ж там відбувається з майором Кейджем, куди зайдуть його стосунки із “суцільнометалевою” Вратаскі?

На межі майбутнього

Приємно, що в цьому році вийшов хороший фантастичний фільм, який не гріх і передивитись кілька разів. Приємна графіка і картинка в кадрі, достойна гра акторів, чудовий сценарій та монтаж. Постановка і режисура взагалі зразкові. Даг Лайман молодець.

Зараз я вас шокую і розкажу всі секрети: на Землю напали інопланетяни і заманили основні ударні сили людства у битву, де всіх наших мали перебити. Так і сталося, але Кейдж, загинувши разом з одним інопланетним босом (Альфа-босом), отримав невеличкий бонус у вигляді здатності повертатись у часі в певний момент ще перед боєм. Цикли смерті  та повернення на контрольну точку мали повторюватись доти, поки Кейдж не знайшов би способу знищити матку (Омегу) інопланетян. Несподівано в нього з’явились помічники, які більше розбирались в ситуації, ніж він сам. Наші не без труднощів, але перемогли – хепі енд.

На межі майбутнього-1

Такий сценарій можна було б легко вгробити суцільною комп’ютерною графікою, чи надмірним пафосом, чи китайськими трюками, чи трясучою камерою, чи тупими акторами, чи.., чи… – в нас перед очима вже було достатньо прикладів невдалих фільмів. На щастя, “На межі майбутнього” зміг стати приємним і для ока, і для розуму, і для душі. В цьому році – це точно один з найкращих фільмів, і не лише у жанрі фантастики.

Том Круз настільки природно виглядав у своїй ролі, що здавалося, наче фільм – це один із випусків серіалу про Кейджа. З одного боку це добре, але одноманітність для актора – не надто хороша характеристика. Ну, але як мав зіграти кінцеві кадри Бред Пітт, якому спершу пропонували роль Кейджа? Це ж було б щось іронічно-солодке, а не по-дитячому туповате і щире, як вийшло у Круза. Ні, ні – Бред Пітт правильно зробив, що відмовився.

Партнерка Круза, гарненька, своєрідна Емілі Блант, розплакалась на знімальному майданчику, коли на неї вдягнули костюм вагою 38 кг. А у фільмі ми побачили жорстку, рішучу, розумну жінку. Створений нею образ прекрасно підійшов до образу, створеного Крузом. Отак вони разом весь фільм і будували свої відносини, хоч трагічні обставини не давали їм жодної перспективи. Але так хотілося, щоб в них щось вийшло. І, знаєте, коли Кейдж і Вратаскі врешті поцілувались, я б встав з дивану і аплодував, якби дивився кіно вдома, а не в кінотеатрі.

На межі майбутнього-2

Недавно я подивився цей фільм ще й на комп’ютері. Відчув якийсь незрозумілий дискомфорт. Виявилось, що російський дубляж мене не влаштовує ні текстами, ні підібраними голосами. Український дубляж був набагато кращим.

Отже, вважаю фільм “На межі майбутнього” чудовим поєднанням фантазії японського письменника, американської голівудщини та австралійського прагматизму.
Геть дріб’язковість – 10 балів.

https://www.youtube.com/watch?v=o47tlFyjpyw

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here