Користувальницький пошук

Сєрий, Вольф і Сталкер

З колишньої роботи маю знайомого - Сергія. З ним пов"язана одна байка, яку я регулярно згадую.
Колись наша контора продавала та підтримувала продукт 1С:Бухгалтерія. Сергій відповідав саме за нього.
Колектив у нас був молодий, різностатевий, питущий, і всі ми були у близькодружніх стосунках. Тому цілком реальним був такий епізод...
Дівчинка (симпатична), що відповідала на дзвінки, піднімає трубку і дуже ввічливо (навіть лагідно) розмовляє з клієнтом:
- Ало? Так. Так, ми займаємось 1С:Бухгалтерією... так... так.. Я дуже вибачаюсь - можливо буде краще, якщо я, з Вашого дозволу, покличу нашого спеціаліста, який Вам все пояснить детальніше... Добре?... угум..
Вона повертається в бік іншої кімнати і, не прикриваючи слухавки, реве на кілька кварталів довкола:
- СЄРИИИИЙ!

Так от, спеціаліст Сєрий приніс мені, як в минулому затятому геймеру, свіжого Вольфенштейна та Сталкера - Зов Припяти.
Вольфа я давно хотів спробувати, але страшенно розчарувався - дуже нудно, вторинно, використання магазину зі зброєю надумане і не викликає бажання апгрейдитись навіть на найважчому рівні проходження.
Після КолОфД"юті у скріптових шутерах на тему другої світової вже робити нічого.
На "Зов Припяти" я теж вже пускав слину певний час, але спробував не зразу - довго провозився із захистом гри. Але врешті запустив і дістав задоволення. Порівняно з першим Сталкером гра пройшла величезну еволюцію і виглядає дуже пристойно - я маю на увазі, геймплей, звичайно. Графіка насичена українським (радянським) природним та антропогенним колоритом - це плюс. Але одночасно графіка якась картонна, грубо текстурована, і все ж досить гальмонута - це мінус. Звук теж якийсь до непристойності примітивний - коли змінюєш зброю, згадуються шутери минулого тисячоліття. І ще один мінус - не вистачає жіночого товариства...  :)
Але загалом - дуже цікаво, величезна карта для мандрів, непогано розроблена система торгівлі, є бажання постріляти... (можливо, таким би мав бути Фолаут3, а не імпортований з Облівіона)
Я б купив ліцензійну гру - розробники все ж вітчизняні, але чомусь вітчизняні розробники геть цураються українського користувача. Прізвиська сталкерів та написи на приборах  - ось і все, що нам залишили українського. Офіційний сайт гри - не виключення.

Написати коментар