Україна має талант, четвертий півфінал

Про журі нічого казати не буду. Шкода, що до них не підсаджують ще когось - набридли, чесно кажучи.
Марченко вийшла у якомусь дикому костюмі.  Цвіркун-стриптизер зваблює партнера...  Зверху ще терпимо, а нижче пояса якісь напівпрозорі вуалі просвічували цілком безформенну фігуру. І дивитись нема на що, і мусиш дивитись..

Скажені барабанщиці. "Постоянно хочется работать руками". 
Звук по телевізору, звичайно, зовсім не передає того, що б мали відчувати глядачі в залі. Тому, прогнозую, що вони набрали мінімум глядацьких симпатій. Ще барабанщиці могли якось вразити коротенькими спідничками... але, натомість, вдягнули реквізит з мавпячого цирку.
В принципі, виступ у них був непоганий - принаймні, я б хотів бути присутнім у залі. Кондратюк почав придиратись... "я фізик", "я фізик" - дістав... Йди відбирати ейнштейнів!...

Хлопчик з дзвінким співом (Галушко) відспівав добре. Трохи підхрипував, але то пусте - зате високі нотки добре брав...
Чогось у виступі не вистачило... Просто співати зараз мало...

Грузин виконував танець живота. Але ж для цього, як мінімум, треба мати животик і ніжне жіноче сальце.  Статична картинка була ефектна, все інше - набридливо, одноманітно. Яма навіть натиснув на кнопку.

Дівчинка аніматор на піску. Я раніше її не бачив (не анімацію, а ту дівчинку), тому приготувався отримати задоволення (бо іноземну анімацію я бачив). Але що це? "Гаваріт Масква..." Я аж округлив очі...
Мультиків про Велику Вітчизняну Війну я надивився мільйон.. плюс-мінус десять... І лялькових, і мальованих, і пластилінових - все дитинство та юність я змушений був дивитись мультики про війну та революцію (просто інших було не так і багато). Були і такі мультики, що дуже нагадували пісочну анімацію...

І набридло це все мені - до чортиків...  Поважаю історію, але і до подібної кічухи митцю опускатись не можна.
І нате вам - мільйон перший мультик... Причому без жодної фантазії та без натяку на оригінальність - парк, щасливі люди, репродуктор, "гаваріт Масква", вибухи піску, перекривлені обличчя, жінка, яка з дитиною видивляється у вікно свого коханого... Сльози і нафталін... Дійсно, треба було не пісок для цього брати, а нафталін - щоб досягти цілковитої гармонії змісту та техніки виконання.
Дякую, що не про Жовтневу революцію та Лєніна в Октябрє... (сподіваюсь, це не наступна тема у фіналі).
Самі малюнки та швидкість малювання були дійсно достойні виходу у фінал (але вичавлювання сліз нафталіном... фе...).

Дядько співав зі сльозами на очах - напевно не просохли ще після виступу попередньої конкурсантки. Співав якось невпевнено - здавалося, що от-от має пустити півника... Я переживав за нього, але не співчував...

Жабка на болоті, яка прикольно вставала зі шпагату, сподобалась якоюсь природністю та щирістю. Допустила кілька помилок (і навіть впала). Шкода... (проголосував за неї  - жабка, все ж).

Хлопець на велосипеді цілком добре виступив. І цікаво було, і вражаюче від складних номерів. І сам хлопець мав би подобатись глядачам. А коли запропонував у фіналі стрибнути з велосипедом на ведучу, то я думав, переможе саме Чванін.

Казочка про хлопчика, який має завоювати серце дівчинки, яка зустрічається з іншим хлопчиком, здалася мені просто химерно штучною. Романтична гра на роялі під супровід вже набридливих скрипок та віолончелей (в пісочної аніматорки - те саме) мене абсолютно не зачіпила.

Білий лотос. Дякую - поржав. Головою хлопчика розбивали дощечки...
Виступ оригінальності не містив - звичні для циркових номерів розбивання бетонних блоків, стійки на голові та п"ятах, впирання у списи м"якими частинами тіла... Ефектно, але подібні трюки може робити кожен.

Матюшенко...  я хотів сказати - "пародіювала".. але це була не пародія, а імітація Пугачової. Практично повна імітація - і виглядом, і поведінкою, і голосом (і не тільки під час співу). Це дійсно талановито. Пугачову ціную і виступ мені сподобався. Великий мінус - трохи це все виглядало технічно. У ролику артистка казала, що хоче вийти з тіні Примадонни і стати сама собою. І я все чекав, коли це перетворення почнеться на сцені. Не дочекався...