За зовнішній вигляд Оксану Марченко вже можна лише хвалити - плаття їй дуже личать. Зі скрипучим голосом хіба пораджу сходити до коваля. Загалом, зважаючи на прямий ефір, до ведучої претензій небагато - мало на телебаченні людей, що можуть вільно і невимушено вести live-передачу українською. Якби до неї Горбунова в пару - для впевненості та гумору - було б чудово.
Журі не змінилося. Важко сказати, чому там опинився Кондратюк, але як подумаю, що на його місці міг вигулькнути хтось з нашого євробаченського журі чи Кузьма з Могилєвською - то вже краще хай фізик-шоумен відбирає таланти.
Фролова поставила за мету своїм макіяжем та вбранням вивести з ладу кольоропередавальні ланки українського телебачення, але завдяки її сміху та емоційним реакціям на виступи талантів техніка ще тримається (а в разі чого, звернуться в интернет-магазин).
Яма сидить, наче з"їв щось несвіже - дивиться на сцену, але настільки зосереджено і стримано, ніби зараз має вибухнути. Коментарі його сухі та часто не в тему, але іноді добре жартує (хоча і робить це якось боязко, безбарвно).
Загалом, хлопці вдають з себе п"ятидесятилітніх молодців (вдають - підкреслюю). І таки когось старшого в журі дійсно не вистачає.
Виступи я дивився не дуже уважно, тому вибачайте, якщо це повпливало на мої оцінки третього півфіналу.
Танцюристи з групи "Восторг" здалися надто метушливими - багато руху, мало акценту на танці. Але рухатися із зав"язаними очима - це моє вам шанування. Візуально така фіча не впливає на якість номеру, але якщо хтось з вас спробує хоч постояти на одній нозі із закритими очима, то зрозуміє як важко не просто танцювати, а - рок-н-рол, та ще й в парі.
Репер-невдаха вирішив вижати з глядачів сльози, використавши покійну маму. Журі розчулив, мене - ні. По-моєму, відвертий кіч. Не допомогли і модні тепер віолончелі та скрипки на сцені.
Хлопчик-степпер у вигляді яскравого солдатика у парадному мундирі порадував динамікою, цікавим номером (а не простим відбиванням чечітки), хорошим настроєм. Молодець.
Спів вірменки не сподобався. Але вона явно краще співала за надривну Кувшинову (яку пропихнули у фінал з першого півфіналу).
Жонглер баскетбольними м"ячами зацікавив вступним роликом про себе і образом Челентано. Але сам номер розчарував - прісно і нудно.
Бандурист Лисенко, що грав Shape Of My Heart , просто молодець. І хоч фальшонув (чи я вже зовсім нуль у музиці), саму ідею пропіарив прекрасно. Натовп, що сидів навколо нього, виконував роль декорацій, а краще б спробував плавно, ненав"язливо зобразити якусь пластику.
Дітки-акробати з Бердичева виконали просто божевільні вправи. І хоч допустили багато помилок - дуже мені подобаються.
Артист, який в образі Маски, показував чудеса гнучкості тіла (Джиму Керрі для цього довелося застосувати комп"ютерну графіку), трішечки забув про артистичну складову та зв"язок із глядачами - за що справедливо, як на мене, дістав зауваження від Ями. Загалом, сподобався.
Пара танцюристів підготувала непоганий номер (хоч й перевантажений символізмом і трагізмом)... настільки емоційний, що дівчинка потім плакала... Хороша дівчинка... чимось мені сподобалась... щось в ній є...
Міліціонер-пародист Юрченко погано показав лише Леонтьева. Всіх інших - на ура. І добре, що не намагався будь-що імітувати голос. Схожість характеру (візуально та змістовно) була цілком достатньою, а український текст пародійованих пісень надав особливого забарвленню номеру. Прекрасно.
І цього разу погоджуюсь з результатом: у фіналі - пародист і дітки-акробати.
Ну, і на закуску - відео минулорічного виступу на шведських талантах десятирічної співачки (неймовірно).